Перечень учебников

Учебники онлайн

8. Фундаментальні проблеми економічної організації. Закон рідкісності

Функціонування економічних систем опосередковується певними механізмами, вмонтованими в ту чи іншу історичну модель організації економіки. В міру свого розвитку суспільство залежно від конкретно-історичних умов, використовувало два принципово відмінних механізми організації економіки та управління нею: централізоване (державне); децентралізоване (ринкове). Перша модель - "державний спосіб виробництва". У системах цього типу координація праці окремих індивідуальних працівників здійснюється переважно поза економічними методами (адміністративними), іноді шляхом прямого примусу. Товарно-грошові відносини та стимули тут носять другорядний, підпорядкований характер. Передумовою таких систем є сильний центр, роль якого бере на себе держава або інша влада, яка спроможна нав'язати суспільству свою волю. Друга модель, яку деякі дослідники називають європейською, спирається на широку господарську самостійність товаровиробників. Засобом координації праці в цих системах виступають товарно-грошові відносини та конкуренція, які нав'язують товаровиробникам певний спосіб дій. Отже, в першому випадку координатор - держава, в другому - ринок.

Проблема зводиться до того, щоб спонукати працівника виконувати саме ту роботу, в якій зацікавлене суспільство, до того ж виконувати її з належною інтенсивністю та якістю. Практично це може бути досягнуто двома вищезгаданими способами: безпосереднім (прямим), тобто шляхом створення централізованої системи управління, яка забезпечує доведення до працівника "команд" суспільства

та контроль за їх виконанням; опосередкованим (непрямим), тобто з допомогою системи економічних стимулів, які спонукають працівників через їхні економічні інтереси діяти в напрямку вигідному для суспільства в цілому.

У процесі свого історичного розвитку людство коливається між полюсами панування централізованих і децентралізованих економічних систем. Коли централізовані (державні) системи вичерпували свої можливості й намічався регрес, суспільство шукало порятунок у системах централізованих (ринкових) і навпаки.

Найважливішою особливістю виробничих ресурсів, є їх обмеженість, або рідкісність. В економіці діє закон рідкісності виробничих ресурсів. Суперечність, яка виникає між безмежністю людських потреб і обмеженими можливостями їх втамування внаслідок рідкісності виробничих ресурсів – основна економічна суперечність. Виробничі ресурси є альтернативними, що створює проблему економічного вибору. Економічний вибір – це вибір тих людських потреб із безмежної їх кількості, які вимагають першочергового втамування через використання альтернативних виробничих ресурсів, і відкладення у часі задоволення потреб менш важливих. Ціна економічного вибору визначається ціною того блага, від споживання якого ми відмовились, надавши перевагу іншому. Проблема економічного вибору і альтернативність витрат ресурсів породжують проблему використання виробничих можливостей – окремого підприємства, галузі чий економіки в цілому. Виробничі можливості визначаються кількістю і якістю виробничих ресурсів – праці, капіталу, природних ресурсів і підприємницьких здібностей, які є у розпорядженні виробника. У процесі альтернативного використання виробничих ресурсів відбувається їх трансформація. Кількість застосованих виробничих ресурсів визначається дією закону їх рідкісності, що графічно відображається кривою виробничих можливостей, або кривою «трансформації».

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com