Перечень учебников

Учебники онлайн

22. Національний продукт та його форми. Національний дохід та його розподіл

Результатом виробництва на рівні макроекономіки є національний продукт. Національний продукт являє собою сукупність товарів і послуг, вироблених у межах національного господарства протягом року. В умовах товарного виробництва він обчислюється у вартісному вираженні. Національний продукт є матеріальною основою життя людей, оскільки саме він задовольняє різноманітні потреби населення. Сучасна економічна наука вивчає багато форм національного продукту. Серед них першорядне значення мають сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, національний доход, необхідний та додатковий продукт. Сукупний суспільний продукт - це всі матеріальні блага, вироблені в суспільстві за певний період, як правило, за рік. В процесі виробництва і руху він виступає у формі валового і кінцевого продукту. Валовий суспільний продукт - це сукупний суспільний продукт, що включає в себе повторний облік вартості. Валовий внутрішній продукт - це сукупна вартість кінцевої продукції сфери матеріального виробництва та сфери послуг незалежно від національної належності підприємств, розташованих на території даної країни. ВВП підраховується, таким чином, за територіальною ознакою. Валовий національний продукт - це сукупна вартість кінцевої продукції сфери матеріального виробництва і сфери послуг незалежно від місця розташування національних підприємств (в своїй країні чи за її межами). Необхідний продукт - це частина, чистого продукту, яка використовується для відтворення і розвитку робочої сили, зайнятої у сфері матеріального виробництва, тобто для підтримання працездатності, включаючи і підготовку нового покоління працівників, які заміщують тих, хто втратив працездатність.Додатковий продукт - це частина чистого продукту, створена працівниками матеріального виробництва понад необхідний продукт. В умовах капіталізму додатковий продукт набуває форми додаткової вартості і привласнюється власниками засобів виробництва.

З точки зору власників ресурсів, НД є вимірником їх доходів від участі у виробництві за поточний період.

НД виступає як сукупний дохід власників усіх факторів виробництва: заробітної плати, прибутку, ренти, процента, і засвідчує ступінь участі кожної категорії власників у національному виробництві, їхню частку. За обсягом НД дуже близький до ЧНП і становить величину, зменшену на розмір непрямих податків, які сплачують підприємці (податок на додану вартість, акцизи, ліцензійні платежі, мито та ін.).

Національний дохід — важливий показник результативності суспільного відтворення. Виробництво національного доходу на душу населення найбільш реально визначає рівень його добробуту.

Створення національного доходу відбувається у галузях матеріального виробництва і в сфері послуг. Його розміри зростають за рахунок збільшення чисельності зайнятих і підвищення продуктивності праці. Фактори зростання національного доходу поділяють на два види: екстенсивні (за рахунок збільшення ресурсів) та інтенсивні (за рахунок якісного використання існуючих факторів).

Розподіл національного доходу полягає у визначенні частки всіх учасників його виробництва, тобто заробітної плати, прибутку, процента, ренти, дивідендів та ін.

Перерозподіл національного доходу здійснюється через механізм ціноутворення, державний бюджет, податкову систему, внески до різноманітних фондів та ін. На підставі перерозподілу НД формуються вторинні доходи. Основними формами таких доходів є виплата пенсій, стипендій, допомога багатодітним сім”ям тощо. Перерозподіл національного доходу здійснюється за офіційними та неофіційними каналами. Легітимний, або офіційний перерозподіл НД фіксується в офіційній статистиці. Масштабний неофіційний перерозподіл НД спричинений існуванням тіньової економіки.

Використання національного доходу відбувається з подвійною метою: споживання і нагромадження. Нагромадження є необхідним для розширення масштабів національного виробництва в майбутньому. В господарській практиці розрізняють створений і використаний НД.

Велике значення для збільшення величини національного доходу та розширеного відтворення має оптимальне співвідношення між споживанням і нагромадженням. Дане співвідношення залежить від конкретних умов і завдань економічного розвитку країни.

На основі НД формуються особисті доходи (ОД). Особистий дохід — це одержаний дохід, а національний дохід — це зароблений дохід.

Якщо від суми всього особистого доходу відняти всі індивідуальні податки, то одержимо так званий дохід в особистому розпорядженні домогосподарств — кінцевий показник системи національного рахівництва. Він використовується на споживання та заощадження в домашніх господарствах

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com