Перечень учебников

Учебники онлайн

Граничний продукт і граничний дохід

Теорія виробництва пропонує обчислювати три показники результатів виробництва: загальний (фізичний) продукт, середній продукт і граничний продукт. Загальний продукт показує розміри виробленого продукту у фізичних одиницях (тонн пшениці, метрів тканини, штук костюмів).

Розглянемо проблеми загального, середнього і граничного продукту за допомогою даних табл. 9.1 та графіка на рис. 9.2.

Таблиця 9.1

ЗАГАЛЬНИЙ, СЕРЕДНІЙ І ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ

ЗАГАЛЬНИЙ, СЕРЕДНІЙ І ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ





У табл. 9.1 стовпець 1 показує кількість праці в одиницях, яка збільшується від 1 до 5 одиниць, тоді як, наприклад, капітал залишається кількісно і якісно незмінним. Застосування всіх одиниць праці забезпечує обсяг загального продукту 3900. На основі загального продукту обчислимо граничний і середній продукти. Ми бачимо, що перша одиниця праці дає 2000 одиниць граничного продукту, тоді як п’ята — лише 100 одиниць. Загальний продукт дорівнює нулю для нульових затрат праці. Він зростає, якщо застосовують додаткові одиниці праці. Водночас гранична продуктивність додаткових одиниць праці спадає. Це ілюструє дію закону спадної продуктивності виробничого ресурсу. На рис. 9.2 показано графічно дію цього закону.

Графік на рис. 9.2 а показує, що загальний продукт збільшується повільніше, якщо додається більше витрат одиниць фактора виробництва. Графік на рис. 9.2 б показує зниження граничного продукту. Згладжуючи східці, отримуємо спадну криву граничного продукту. Площу під кривою граничного продукту (рис. 9.1 б) або темні прямокутники, додають до загального продукту (рис. 9.1 а).

Виведення граничного продукту із загального

Виведення граничного продукту із загального

Рис. 9.2. Виведення граничного продукту із загального:

а — загальний продукт (ЗП); б — граничний продукт (ГП)

Якщо відомий загальний продукт, то легко отримати граничний продукт.

Граничний продукт фактора виробництва — це додатковий продукт або обсяг продукції, отриманий унаслідок збільшення витрат цього фактора на одну додаткову одиницю за сталої величини інших факторів виробництва.

Слід пам’ятати, що згідно із законом спадної віддачі граничний продукт кожної одиниці фактора виробництва буде зменшуватися, якщо величина цього фактора збільшується, а інші фактори залишаються сталими.

Спадна віддача та граничні продукти стосуються реагування обсягу продукції на збільшення витрат окремого фактора виробництва за інших сталих факторів (див.: Макконнэлл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. — С. 47—50, 143—144). Але на практиці збільшення одного фактора виробництва, як правило, супроводжується певним збільшенням інших факторів виробництва чи поліпшенням їх якості, чи іншими змінами і т. д.

Виробництво демонструє зростаючу, спадну або сталу віддачу залежно від того, чи супроводжується збалансоване збільшення витрат усіх факторів більшим від пропорційного, меншим від пропорційного чи саме пропорційним зростанням обсягу продукції.

Грошова вартість додатково виробленого продукту, створеного додатковою одиницею виробничого фактора, називається доходом від граничного продукту. За умов досконалої конкуренції, оскільки ціна дорівнює граничному доходу, дохід від граничного продукту дорівнює ціні, помноженій на граничний продукт:

МRРі = МRі ? Р для кожного фактора виробництва ,

де МR — граничний продукт (marginal produkt); Р — ціна в умовах досконалої конкуренції; МRі — граничний продукт від фактора і.

Кожен фактор виробництва є продуктивним: земля, праця, капітал. Різні виробничі фактори взаємозалежать один від одного. Саме ця взаємозалежність продуктивності землі, праці і капіталу є причиною того, що розподіл доходів — вкрай складне питання. Значною мірою воно вирішується на ринку — через попит на фактори виробництва та їх пропонування

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com