Перечень учебников

Учебники онлайн

14.2. Операції комерційних банків, їх класифікація та загальна характеристика

Специфіка функціонування комерційних банків полягає в тому, що їхнім продуктом є , з одного боку, надання різного роду послуг шляхом проведення пасивних, активних і комісійно-посередницьких операцій, а з другого, ? створення безготівкових платіжних засобів, що значною мірою є результатом тих же операцій. До базових банківських операцій належать 16 операцій, які й визначають банк як фінансову установу (ст. 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків прийнято поділяти на три групи:

• пасивні операції;

• активні операції;

• послуги.

На рис. 12.5. наведено схему, що ілюструє види операцій банку. Усі вони є обов?язковими, тому їх називають базовими операціями банків. Усі банківські операції відбиваються в активах і пасивах балансу.

Пасивні операції комерційних банків – це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За рахунок пасивних операцій формуються ресурси комерційного банку, які необхідні йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, підтримання ліквідності на належному рівні та отримання запланованого доходу. За видами банківських ресурсів розрізняють: власні, залучені, позичені операції.

Активні операції комерційних банків – це операції, пов?язані з розміщенням банківських ресурсів у грошових активах, матеріальних активах, кредитних портфелях, інвестиційних портфелях.

Банки — активні інституційні учасники ринку цінних паперів. Вони здійснюють операції з різними видами цінних паперів — пайовими, борговими, похідними (фінансовими інструментами) і в різних сегментах ринку — первинному і вторинному, біржовому і позабіржовому. ринку державних і корпоративних цінних паперів, внутрішньому, міжнародному і глобальному.

В Україні згідно з законодавством формується змішана модель організації ринку цінних паперів. Банкам дозволяється займатися як інвестиційною, так і торговельною (професійною) діяльністю з цінними паперами. Інвестиційні операції банків на ринку корпоративних цінних паперів обмежуються нормативом інвестування. Згідно з вимогами НБУ інвестиції банків в акції, в корпоративні боргові зобов'язання, вкладення в асоційовані й дочірні компанії не повинні перевищувати 50% капіталу банку. Крім того, НБУ застосовує і «вбудовані» обмеження на банківські інвестиції. Так, норматив платоспроможності банку визначає достатність капіталу для здійснення активних операцій з урахуванням ризиків, характерних для різних видів банківської діяльності. Інвестиції банків в акції і корпоративні боргові зобов'язання НБУ визначає як високо ризиковані операції і застосовує до цих операцій коефіцієнт ризику (зважування) 100%, що, у свою чергу, підвищує вимоги до розміру банківського капіталу. Інвестиції банків у цінні папери відображаються в активних операціях банків.

Інвестиційна діяльність банків – це бізнес і надання послуг двох типів:

1. Збільшення готівки шляхом випуску або розміщення цінних паперів на їх первинному ринку.

2. З’єднання покупців і продавців діючих цінних паперів на вторинному ринку при виконанні функції брокерів або дилерів.

У банківській практиці під інвестиціями розуміють кошти банків, вкладені в цінні папери підприємств, організацій на порівняно тривалий період часу.

Інвестиційна діяльність банків на ринку цінних паперів тісно пов'язана з їх кредитною діяльністю. Цінні папери можуть використовуватися банками як застава для одержання кредиту на міжбанківському ринку, для рефінансування через центральний банк, а також для проведення операцій РЕПО. Значне місце в діяльності банків на ринку цінних паперів посідає посередницька діяльність, пов'язана з наданням послуг своїм клієнтам, тобто клієнтські операції. Банки за дорученням клієнтів купують та продають цінні папери, формують портфелі цінних паперів для клієнтів, управляють цими портфелями на підставі відповідного довірчого договору, займаються розміщенням (андерайтингом) цінних паперів на первинному ринку, надають консультаційні послуги. Цінні папери, які належать клієнтам, але перебувають у банку згідно з договором про довірче управління, а також цінні папери клієнтів, прийняті банком на зберігання, обліковуються за позабалансовими рахунками.

Згідно з українським законодавством банки мають право здійснювати операції з цінними паперами за наявності відповідної ліцензії Національного банку України. До операцій, що підлягають ліцензуванню, належать такі:

? вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб;

? емісія цінних паперів;

? купівля, продаж цінних паперів та операції з ними;

? управління грошовими коштами та цінними паперами за дорученням клієнтів;

? купівля, продаж державних цінних паперів та операції з ними.

Фінансове посередництво включає такі види діяльності:

1. діяльність з випуску цінних паперів за дорученням;

2. комерційна діяльність із цінними паперами, яка передбачає купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється банком від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність);

3. купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється банком як торговцем цінними паперами на підставі договорів-доручень чи комісії за рахунок клієнтів (брокерська діяльність).

Залежно від мети придбання, характеристики цінного паперу і строків зберігання в портфелі банку цінні папери підрозділяють на чотири види:

1. портфель цінних паперів на продаж

2. портфель цінних паперів на інвестиції

3. портфель пайової участі (вкладень в асоційовані компанії);

4. портфель вкладень у дочірні компанії.

Поряд із традиційними банківськими операціями (кредитування, розрахунки) розвиваються нетрадиційні. Це, в першу чергу, банківські послуги, серед яких головне місце посідають трастові, гарантійні, консультативні тощо (рис. 14.6) [14]. Вони здійснюються банком за дорученням клієнта, за його рахунок та, як правило, від його імені. Банк за їх виконання отримує комісійну винагороду.

Банківська стабільність означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі. На створення необхідних умов для стабільної діяльності банків спрямована система економічних нормативів регулювання банківської діяльності, яка впроваджена НБУ і є обов'язковою для всіх комерційних банків.

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com