Перечень учебников

Учебники онлайн

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОВІДНИКА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРОФЕСІЙ ПРАЦІВНИКІВ

1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - Довідник) є систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведено у Класифікаторі професій (ДК 003-95).

Довідник визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій професії, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних категорій, розрядів та професій.

Довідник є нормативним документом, обов'язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

2. Довідник складається з Випусків і Розділів випусків, які згруповано за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт.

Зміст Випуску або Розділу складається із "Вступу", "Кваліфікаційних характеристик", вміщених в абетковій послідовності з порядковими номерами, а також допоміжних покажчиків переліків професій робітників з діапазонами розрядів.

3. Кваліфікаційна характеристика професії робітника має такі Розділи: "Завдання та обов'язки", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги".

За необхідності можуть бути додаткові Розділи: "Спеціалізація", "Приклади робіт".

3.1. У Розділі "Завдання та обов'язки" подається опис робіт, властивих для даної професії. Для визначення професійних завдань та обов'язків застосовано посилання на галузь необхідних знань, устаткування, машини, інструмент, сировину, матеріали, деталі, продукцію та послуги.

3.2. У розділі "Повинен знати" наводяться основні вимоги до спеціальних знань, необхідних для виконання завдань та обов'язків, а також знань технологічних та конструктивних особливостей знаряддя виробництва, ведення технологічного процесу, інструкцій та інших нормативних документів, методів і засобів, які робітник повинен вміти застосовувати під час виконання своїх професійних обов'язків.

3.3. У Розділі "Кваліфікаційні вимоги" визначено рівень професійної підготовки робітника, який необхідно мати для виконання покладених на нього обов'язків, і вимоги до стажу роботи.

Для професій робітників, що виконують роботи високої та середньої складності, визначено вимоги повної чи базової загальної середньої освіти та професійно-технічної освіти або повної чи базової загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві. Для професій робітників, що виконують найпростіші роботи, визначено вимоги базової загальної середньої освіти або початкової загальної освіти та професійне навчання на виробництві.

Робітник більш високої кваліфікації, окрім робіт, зазначених у кваліфікаційній характеристиці присвоєного йому розряду, повинен володіти знаннями, навичками та вмінням виконувати роботи, передбачені кваліфікаційними характеристиками робітників нижчої кваліфікації цієї ж професії. Тому роботи, що наведені у кваліфікаційних характеристиках нижчих розрядів, як правило, не зазначаються.

3.4. Розділ "Спеціалізація" вміщує дані про похідні назви професій, характеристики робіт, галузеву віднесеність, а також посилання на товари, послуги, устаткування, механізми та інструменти, які вказують на особливості застосування професії.

3.5. У Розділі "Приклади робіт" наводяться назви робіт і пов'язаних з ними машин та устаткування. Ці приклади робіт не передбачають повний перелік усіх робіт, що мають місце в кожній галузі. Розряди виконуваних робітником робіт установлено за їх складністю без урахування умов праці.

4. Довідник служить основою для:

а) розроблення робочих інструкцій працівникам, які закріплюють їх обов'язки, права та відповідальність;

б) ведення документації про укладення трудового договору (прийняття на роботу), професійне просування, переведення на іншу роботу, відсторонення від роботи, припинення і розірвання трудового договору;

в) визначення кваліфікаційного статусу робітника;

г) присвоєння і підвищення кваліфікаційних розрядів за професією відповідно до оволодіння особою певним обсягом знань, вмінь та навичок у навчальному закладі або на виробництві за результатами кваліфікаційної атестації;

д) організації визначення змісту навчального процесу в закладах освіти, підприємствах, установах, організаціях.

5. Довідник застосовується як базовий елемент організації оплати праці разом із тарифними сітками, тарифними розрядами, тарифними ставками та коефіцієнтами (міжкваліфікаційними співвідношеннями), які утворюють тарифну систему оплати праці. Тарифікаційні процедури встановлюються і регулюються законодавством України, генеральною, галузевими, регіональними угодами, колективними та трудовими договорами.

6. У Довіднику визначено перелік основних робіт, які притаманні тій або іншій професії, виходячи із встановленого в галузях економіки поділу і кооперації праці.

Конкретний перелік робочих обов'язків визначається робочими інструкціями робітників, які розробляють і затверджують на основі Довідника роботодавці, ураховуючи конкретні завдання та обов'язки, права, відповідальність робітників та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації.

Під час розроблення робочих інструкцій забезпечується єдиний підхід до побудови структури і викладу змісту Розділів. Інструкції повинні відображати повний перелік завдань та обов'язків, відповідальності, у разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни - чіткі визначення.

Якщо виникає необхідність, завдання та обов'язки, що включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї або іншої професії, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов'язків окремих робітників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої кваліфікації.

У зв'язку з тим, що окремі кваліфікаційні характеристики робітників містять тільки основні або типові завдання та обов'язки, роботодавець може доповнювати робочі інструкції видами робіт, які входять до складу технологічних карт, інструкцій, інших нормативних документів та визначені трудовим договором за умови додержання правил охорони праці, санітарних норм і вимог безпеки виконання робіт.

Робоча інструкція та зміна до неї погоджується профспілковим комітетом або іншим уповноваженим робочим органом трудового колективу.

Робочі інструкції після їх затвердження керівником підприємства, організації, установи або за дорученням його заступниками, доводяться до робітника під розписку.

До робочих інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства, установи, організації за згодою робітника. Наказ про внесення змін, доповнень до робочої інструкції видається у разі перерозподілу обов'язків між робітниками у зв'язку зі скороченням чисельності, раціональним розподілом праці за згодою робітника.

Робочі інструкції складаються із Розділів: "Завдання та обов'язки", "Права", "Відповідальність", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги". За необхідності робоча інструкція може бути доповнена Розділами: "Загальні положення", "Приклади робіт", "Взаємовідносини (зв'язки) за професією".

У правому куті першої сторінки робочої інструкції розташовується слово "Затверджено", підпис керівника про її затвердження, вказано професію, ініціали та прізвище керівника, а також дата затвердження.

У заголовку робочої інструкції наводиться повна назва професії в давальному відмінку (повинна відповідати професійній назві роботи, передбаченій Класифікатором професій ДК 003-95 зі змінами та доповненнями) та повна назва структурного підрозділу.

У Розділі "Завдання та обов'язки" робочої інструкції розкривається зміст робіт, які має виконувати робітник. Цей Розділ також повинен містити характеристику робочого місця.

У Розділі "Права" визначаються і наводяться делеговані робітникові повноваження, за допомогою яких робітник має забезпечувати у процесі своєї роботи виконання покладених на нього завдань та обов'язків.

Розділ "Відповідальність" містить показники особистої відповідальності за результати діяльності та виконання робіт, а також за невжиття належних заходів у межах своїх обов'язків.

У Розділі "Повинен знати" містяться вимоги до спеціальних знань, умінь, майстерності робітника, викликані реальними умовами виробництва (сфери послуг), особливостями устаткування, матеріалів, інструментів, що використовуються для виконання робіт.

У Розділі "Загальні положення" містяться основні дані про професію, найменування виробничого підрозділу, де працює робітник, нормативні документи, якими він керується у своїй роботі, його підпорядкованість, порядок прийняття на роботу та звільнення,

Розділ "Кваліфікаційні вимоги" містить норми, які стосуються професійної освіти та досвіду, достатніх для повного і якісного виконання робіт за професією,

У Розділі "Взаємовідносини (зв'язки) за професією" визначаються основні взаємозв'язки робітника із іншими працівниками, які необхідні для виконання покладених на нього обов'язків.

7. Поряд з роботами, що внесені до складу відповідного розділу кваліфікаційних характеристик професій, усі робітники повинні:

а) раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;

б) додержуватись норм технологічного процесу;

в) не допускати браку в роботі;

г) знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватися норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;

д) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);

8. Робітники, робота яких пов'язана з авіаційним, автомобільним, морським, річковим, залізничним транспортом, виконанням підривних робіт, зберіганням і застосуванням вибухових матеріалів та отруйних речовин, обслуговуванням підйомно-транспортного устаткування, котельних установок, апаратів і посудин, що працюють під тиском, або зайняті на інших роботах, для яких чинними правилами та інструкціями встановлено особливі вимоги виконання, у тому числі безпечного ведення робіт, запобігання аварійності, виробничому травматизму та професійним захворюванням, повинні знати і додержуватися нормативних актів про охорону праці, виробничих (експлуатаційних) інструкцій, технологічних регламентів, а також мати відповідний документ, що засвідчує завершену та успішну спеціальну підготовку до виконання цих робіт та своєчасну перевірку знань з охорони праці.

9. Робітники, безпосередньо зайняті керуванням і обслуговуванням машин та устаткування (оператори, машиністи, апаратники, електромонтери тощо), повинні мати професійну підготовку в обсязі, достатньому для безпечного усування несправностей та відмов, що виникають у процесі роботи, а також для участі в їх ремонті.

10. Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед тим робітникам, які успішно виконують професійні завдання та обов'язки, норми праці і вимоги робітничої інструкцій та пройшли відповідне професійне навчання. Присвоєння і підвищення кваліфікаційних розрядів робітникам здійснюють кваліфікаційні комісії в ході кваліфікаційної атестації.

11. Присвоєння робітнику кваліфікаційного розряду або його підвищення здійснюється з урахуванням складності виконуваних ним робіт, які мають місце в цеху, на дільниці, у будівельно-монтажній, ремонтно-будівельній організації.

12. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції або робіт, робітникові може бути знижена кваліфікація на один розряд. Поновлення розряду провадиться у відповідності до чинного трудового законодавства.

13. Особи, що не мають професійної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та якісно і у повному обсязі виконують покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, прийняті на відповідну роботу.

14. Роботодавець організовує систематичне навчання робітників з питань охорони праці, сприяє підвищенню кваліфікації робітників.

15. Прийняття на роботу за професією "бригадир" здійснюється в тому випадку, коли працівник має спеціальну підготовку з управління виробничими групами й високий кваліфікаційний рівень.

Присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, на яких разом з основною роботою покладено виконання функцій з керівництва бригадою, здійснюється на загальних умовах. Призначення робітника бригадиром не може бути підставою для підвищення його розряду.

16. У разі виконання робітником робіт, що належать до різних професій трудовий договір укладається за згодою сторін з професії, яку визнано основною. Основною вважається професія з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими професіями.

17. У всіх записах про виконувані роботи (запис до трудових книжок тощо) слід означувати повну назву професії відповідно до Довідника і кваліфікаційний розряд, наприклад: "Слюсар-інструментальник 7 розряду", "Лаборант електромеханічних випробувань та вимірювань 5 розряду" тощо.

18. У разі необхідності органи виконавчої влади, професійні спілки, організації роботодавців, наукові товариства, підприємства та установи можуть подавати міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, відповідальним за розроблення галузевих Випусків, обґрунтовані проекти змін і доповнень до Довідника.

19. Пропозиції щодо змін і доповнень подаються в разі:

а) одержання результатів наукових досліджень, упровадження технологічних нововведень, появи нових або укрупнення існуючих професій і робіт, усунення застарілих робіт, а також застосування новітнього або досконалішого устаткування, машин, матеріалів, інструментів, виробництва нових видів продукції тощо;

б) розширення і поглиблення змісту робіт (завдань і обов'язків);

в) уточнення переліків прикладів робіт;

г) зміни вимог до професійної освіти;

д) реєстрації додаткових даних, показників, що використовуються у кваліфікаційних характеристиках професій робітників;

е) зміни назв професій і робіт;

ж) уточнення професійної термінології тощо.

20. Міністерство праці та соціальної політики України у встановленому порядку і визначені строки розглядає проекти змін та доповнень і приймає відповідні рішення щодо їх погодження або затвердження, які є обов'язковими для застосування на національному ринку праці до виходу нового видання Довідника

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com