Перечень учебников

Учебники онлайн

1.10. Інновації та технології

Глобальні тенденції розвитку інноваційних процесів у світовій економіці в період до 2020 року характеризуватимуться дією трендів, на які суттєво вплине сучасна економічна криза.

Зростатиме обсяг асигнувань у сферу науки та інноваційної діяльності. Тенденція матиме місце в абсолютній більшості розвинених країн та переважній частині країн, що розвиваються, причому для перших динаміка витрат на НДДКР переважатиме показник зростання їх ВВП. Один із головних наслідків – посилення ролі фактору знань у цивілізаційному розвитку світу. Прогноз наукомісткості ВВП свідчить про перспективу домінування в означених країнах та економічних об’єднаннях позитивної динаміки даного показника впродовж 2009-2020 років.

Показник наукомісткості світового ВВП у прогнозному періоді зростає. Збільшиться масштаб ринкової комерціалізації науково-технологічних результатів. Обсяг світового ринку виробництва, експорту та імпорту інноваційної продукції сектора високих технологій матиме в наступному етапі дещо відмінну динаміку відтворення: у 2010 році темпи зростання відповідатимуть середнім показникам періоду 2000-2005 років, проте вже у 2020 році економічне відтворення набуде розширеного формату – високотехнологічне виробництво зросте в 1,6 раза, а обсяг експорту та імпорту фактично вдвічі.

Підвищення рівня інтернаціоналізації НДДКР забезпечуватиметься шляхом реалізації ініціатив щодо регіональних програм наукової кооперації, посилення ролі ТНК, активного використання аутсорсінгової моделі залучення зовнішнього інтелектуального ресурсу до процесу виконання наукових розробок.

Сумарна частка країн Азії та Південно-Східної Європи і СНД в глобальних витратах та поданих патентних заявках зросла за останні 10-15 років щонайменше вдвічі і наближається до рівня 10 % та 20 % відповідно.

Сферами найбільш активного прояву процесу інтернаціоналізації НДДКР постають автомобілебудування, електронна промисловість, фармацевтика, виробництва інформаційно-телекомунікаційного обладнання, а також комп’ютерної техніки, в яких даний показник значно перевищує узагальнений покажчик по промисловості в цілому.

Перспективними національними ринками для інтернаціоналізації наукових досліджень мають стати економіки Китаю, Індії, Сінгапуру та Російської Федерації. Тенденція безпосереднім своїм економічним наслідком матиме збереження, із можливістю незначного рівня посилення на кінець 2020 року, структури джерел фінансування наукових досліджень та розробок у пропорції 1:2,8 між урядом та приватним капіталом на користь останнього.

Географічна міграція висококваліфікованого кадрового ресурсу. Тенденція відтоку інтелектуального потенціалу матиме місце в країнах, де збережеться розрив між науковою та виробничою сферами. Фактор інтернаціоналізації фундаментальних та прикладних досліджень хоча і створюватиме передумови для домінування в межах розглянутого періоду тенденції до перетоку вільного інвестиційного капіталу, проте не нівелюватиме соціально-економічних чинників зміни фахівцями високої кваліфікації місць свого постійного проживання та професійної діяльності.

Передумовою конвергенції технологічних напрямів наукових досліджень. постає перспектива відкриття на базі поєднання біо-, нано- та інформаційних технологій принципово нових матеріалів, аналогів яким не існує в природі, створення нового покоління високоточних пристроїв, розробки якісно відмінного теоретичного та методичного інструментарію пошуку оптимальних шляхів розв’язання нагальних проблем цивілізаційного розвитку людини і суспільства у XXI сторіччі.

Національні та регіональні тренди.

США: збільшення кадрового складу вузівської науки та кваліфікованих працівників із вищою технічною освітою; пріоритетність фінансування фундаментальних досліджень; збільшення податкових пільг приватному сектору для участі у фінансування ним НДДКР;

ЄС: посилення міжнародної наукової кооперації, ініціювання реалізації спільних ініціатив у рамках європейських технологічних проектів; зміцнення кадрового потенціалу; розвиток інфраструктури наукових досліджень та підтримка суб’єктів малого бізнесу, зайнятих в сфері НДДКР.

Тенденції світового технологічного розвитку на період до 2020 року.

Сегментація глобальних ринків нано-, біо- та інформаційно-комунікаційних технологій в напрямку більш інтенсивного розвитку нових видів фармакогенетики, наноелектроніки, біоінформатики і т.п.

Структура світового високотехнологічного виробництва в довгостроковому періоді трансформуватиметься в напрямі суттєвого посилення ролі інформаційно-телекомунікаційних технологій, виробництва медичної техніки та лікарських препаратів, сумарна частка яких в 2020 році наближатиметься до рівня 90 % ринку високих технологій.

Екологізація використання енергетичних ресурсів сприятиме завершенню наукових розробок та початку широкого застосування нових альтернативних джерел енергії – воднева енергетика та біоенергетика, в якій серед решти відновлювальних джерел особливого значення набуде енергія біомаси. Результат – диверсифікація джерел енергозабезпечення і зрештою перехід до поступової заміни традиційних енергетичних ресурсів на більш екологічно безпечні види палива.

Розширення сфер застосування та серійне використання результатів в галузі нано- та біотехнологій зумовить трансформацію сільськогосподарського виробництва; застосування у промисловості видів матеріалів, нанорівень конструювання яких робить можливим надання їм необхідних розмірів та функціональних властивостей, досягнення нових стандартів в галузі медицини (технології виробництва лікарських препаратів точкової або спрямованої дії, лікування хвороб людини в залежності від генетичних особливостей її організму, штучного вирощування живих тканин організму).

Особливістю зробленого фахівцями американської RAND Corporation прогнозу розвитку 16-ти найбільш перспективних напрямів технологічного розвитку стало врахування фактору взаємозв’язку ринкових, соціально-економічних та технічних особливостей появи та розповсюдження нових технологій на глобальних ринках. Згідно з прогнозними оцінками окремі новітні технології, переважно мережеві (як то повсюдний доступ до інформації, тканинна інженерія, сенсорні системи, переносні мікрокомп’ютери), залишаться доступними лише вузькому колу країн із відповідно розвиненими інститутами – що, й надалі забезпечуватиме технологічне лідерство нинішніх провідних держав.

Посилення природоохоронної складової в структурі технологічних пріоритетів цивілізаційного розвитку світу на наступні 10-15 років забезпечить удосконалення механізмів вияву і упередження стихійних природних явищ, створення принципово нових технологічних рішень зниження рівня шкідливих викидів та переробки виробничих відходів

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com