Перечень учебников

Учебники онлайн

ВСТУП

Економічний розвиток у сучасному світі відбувається під впливом ряду факторів, найважливішими серед яких є прогрес наукової думки, технологій, інтернаціоналізація багатьох сфер суспільного життя, перехід багатьох країн світу до моделі ринкових відносин. Поглиблюється взаємна залежність країн та господарських агентів, розвиваються процеси інформатизації традиційних видів бізнесу та становлення нових виробничих систем на базі комп’ютерних технологій і мереж даних.

Уже наприкінці ХХ ст. на економічній діяльності людства кардинально позначився вплив тенденцій до глобалізації та регіоналізації, які посилювалися зрушеннями у сфері технологій, лібералізацією валютно-фінансових відносин.

Формування інтеграційних механізмів, нові реалії, які породжуються науково-технічним прогресом (НТП), поширенням мережі Інтернет практично на всі аспекти життя суспільства, обумовлюють таке самоусвідомлення людства, яке принципово відрізняється від тих уявлень, що були достатніми для його життєдіяльності та відтворення в минулому. Нині жодна країна світу, навіть найбільші та економічно найпотужніші держави, не можуть забезпечити скільки-небудь задовільних умов своєї участі в системі міжнародної кооперації та міжнародного поділу праці, не беручи участі в тих інтеграційних механізмах, які визначають геополітичні, геоекономічні передумови світової розстановки сил, глобальної конкуренції.

Не розв’язавши завдань оптимізації усієї системи міжнародної економічної діяльності України, не можна сподіватися на успішне реформування економіки держави в цілому, оскільки така діяльність є, по-перше, значним компонентом господарювання, а по-друге, його потужним каталізатором.

Світова фінансова криза 1997—1998 рр. виявила велику залежність усіх країн та цілих регіонів світу від міжнародних фінансових процесів. До цього слід додати небезпеку, яку становлять деякі види промислової діяльності, надмірне споживання енергетичних та сировинних ресурсів, навіть свідомі вчинки та наслідки збройних конфліктів. Природні катаклізми, екологічні катастрофи, глобальне потепління клімату та інші несприятливі явища регіонального та планетарного масштабу, інколи навіть незворотні негативні події та зміни в біосфері актуалізують поставлення питання про єдність людства. При цьому йдеться не тільки про єдність людства як біологічного виду, чи навіть у вимірах його соціально-політичного буття. Ставлення питання може і повинно бути більш вимогливим та жорстким: реальність сьогодення примушує по-новому оцінити відомі істини про неподільність людства, безумовність базових морально-етичних цінностей, про відповідальність кожної людини за долю інших людей та світу в цілому.

Часи насправді змінилися, і змінилися так, що слова англійського поета Джона Донна «…немає людини, яка була б як острів, сама по собі», котрі як були кілька століть тому, так і зараз є етичним критерієм у житті небагатьох, дедалі більшою мірою перетворюються на універсальний поведінковий імператив… «Не питай ніколи, по кому подзвін: він по тобі…» У високоінтегрованому світі міра відповідальності людини є не тільки високою, а й безпосередньо пов’язаною із можливими негативними наслідками як у глобальному масштабі, так і на особистому рівні. Трагедія від терактів у Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 р., унаслідок якої загинули тисячі людей, постала відліком нової моделі міжнародних відносин, як в економічній сфері, так і у сфері політики країн та їх угруповань.

Відвернути реальні загрози людству, установити нову парадигму господарювання, соціального буття, такий міжнародний економічний лад, який не буде ігнорувати долі людей у найбідніших країнах, такі «позаекономічні» цінності, як стан та перспективи екосистем, — це завдання, розв’язання яких є необхідним для збереження прийнятних умов життя на планеті.

У цьому контексті особливо очевидною є необхідність по-новому осмислити як ті сталі зв’язки, котрі склалися у процесі міжнародного економічного співробітництва, так і нові детермінанти розвитку, які разом визначають параметри міжнародної економічної діяльності країн та приватних агентів господарювання.

Під час написання підручника враховувалися потреби тих вищих навчальних закладів, для яких актуальним є завдання комплексного вивчення проблематики міжнародної економічної діяльності, зокрема таких її складових, як організація міжнародної торгівлі, інвестиційна діяльність, функціонування ТНК та СП, макроекономічне регулювання процесів міжнародного співробітництва. Разом з тим студенти спеціалізованих міжнародноекономічних факультетів та відділень, згідно з вибірковим принципом, можуть докладніше вивчати ті підрозділи підручника, які відповідають навчальним програмам, та використовувати інші підрозділи книги для самостійної роботи або факультативно.

Те саме можна сказати про ілюстративний матеріал, який міститься в кожній главі. Його наявність не вимагає від студента обов’язкового вивчення додаткового матеріалу, наприклад такого, який стосується регулятивної практики інших країн або інших тем. Одначе наявність цього матеріалу робить вивчення курсу більш цікавим та, відповідно до індивідуального вибору студента, більш глибоким.

Цей курс вирізняється широким вивченням особливостей зовнішньоекономічної діяльності завдяки значній увазі до регулятивної некомерційної діяльності державних інститутів. Разом з тим він не ставить за мету вивчення тих закономірностей життєдіяльності та розвитку економічних систем і процесів, які органічно належать до предмета курсів з теорії міжнародної економіки. Натомість, спираючись на базові теоретичні знання, розуміння сучасних геоекономічних тенденцій, курс з проблем міжнародної економічної діяльності ознайомлює з практичним проведенням зовнішньоекономічних операцій в Україні з урахуванням нормативного матеріалу та конкретної національної специфіки.

Нарешті, даний курс узагальнює ряд тем з дисциплін, які вивчають проблеми маркетингової та менеджерської справи взагалі та в Україні зокрема в тому розумінні, що він розглядає економічні явища в усій повноті їх проявів на міжнародному рівні.

Системне теоретичне відтворення економічних процесів потребує використання такого наукового інструментарію вивчення закономірностей міжнародного співробітництва, особливостей та наслідків того чи іншого практичного управлінського вибору у сфері міжнародної комерційної діяльності, за якого було б можливим абстрагування від неістотних, нетипових причинно-наслідкових зв’язків та факторів впливу. Адже використовувані умовності фактично є замінниками високоваріативних процесів у бутійному світі. Тому під час вивчення даного курсу особлива увага має бути приділена функціональній та суб’єктній специфіці міжнародної сфери господарювання, провідним тенденціям глобалізації, регіоналізації, розвитку відкритих економік.

Крім того, у процесі практичного застосування абстрактної схеми під впливом «конкретики», позасистемних щодо теорії факторів окремі положення зазнають істотних модифікацій. Особливо це стосується міжнародної економічної діяльності, в якій синтезуються багато економічних, політичних, екологічних, гуманітарних та інших функцій. Отже, принциповою є вимога додержуватися максимального реалізму під час теоретичного конструювання та не обмежуватися суто формальним підходом.

Об’єктивно цей курс повинен поєднувати принципи індукції та дедукції. Отже, його інструментами є як аналіз «конкретики» міжнародної економічної діяльності та її узагальнення, так і послідовні спекулятивні міркування, за яких для вироблення кінцевих висновків слід почати з найбільш фундаментальних істин.

Міжнародна економічна діяльність, поміж інших видів господарської активності, суспільних процесів та системних зв’язків, є вельми специфічним предметом дослідження та вивчення. Це зумовлюється тим, що на її функціональні характеристики своєрідним чином переноситься логіка реалізації мікроекономічних інтересів суб’єктів ринкової діяльності в найбільш широкому розумінні таких інтересів, а також закономірності економічних процесів національного рівня. Крім того, міжнародна сфера економічних відносин створює власні системні характеристики і відбивається практично на всіх сферах підприємницької діяльності та економічної політики уряду.

Переходячи до функціонального аспекту справи, слід сказати, що сферу міжнародного співробітництва, кооперації можна розглядати в утилітарному контексті. Інакше кажучи, вона може бути важливим засобом динамізації економічного, взагалі суспільного розвитку. Така її роль зумовлюється потенціалом міжнародного поділу праці, завдяки якому виникають можливості підвищення ефективності та продуктивності відтворювальних систем.

Слід враховувати, що саме сфера міжнародної економічної діяльності містить чималий простір для застосування суб’єктивних методів впливу на економічну ситуацію як з боку підприємницьких структур, так і уряду. Особливо це проявляється нині, коли активно формуються глобальні, регіональні інтеграційні об’єднання як на рівні держав, так і в сфері бізнесу.

Міжнародна економічна діяльність реалізується в комплексі численних форм співробітництва різних країн, виробничих, торговельно-комерційних контактів, які виходять за межі окремих держав, а також засобів регулювання зазначених контактів з боку владних інститутів. Тому і метою курсу є вивчення міжнародної економічної діяльності в комплексі — з урахуванням її різнорідних суб’єктів, об’єктів, інструментів досягнення цілей та встановлених правил.

Саме цим — необхідністю комплексного дослідження особливостей міжнародної економічної діяльності в синтезі мікро- та макроекономічних, комерційних та регулятивних її аспектів в умовах України і визначено назву курсу та його особливості. Цей курс розрахований на певну базу знань з інших економічних дисциплін, насамперед таких, як основи економічної теорії, міжнародна економіка (або міжнародні економічні відносини — інший варіант перекладу назви курсу International Economics), теорія міжнародного маркетингу, менеджменту.

Але ніякі знання вузькопрофесійного характеру не можуть відобразити всю складну палітру відносин між людьми. Адже економічна діяльність, тим більше в сучасному світі, завжди пов’язана з мотивацією та інтересами позаекономічного характеру, і було б неправильно обмежитись тільки міркуваннями та інтересами утилітарного характеру.

Тим більшою мірою сказане стосується такого предмета, як міжнародна економічна діяльність, що синтезує різноманітні та суперечливі взаємовідносини між учасниками ринкового життя, цілими країнами та регіонами світу.

З одного боку, курс з міжнародної економічної діяльності України складається з проблематики комерційної діяльності господарських агентів, а з іншого — його наповнює право- та нормотворчість відповідних регулюючих, некомерційних інститутів. Нарешті, суб’єктами як комерційної, так і регулюючої складових міжнародної економічної діяльності можуть бути однонаціональні та міжнародні фірми, національні держави та міждержавні, міжурядові, різнонаціональні об’єднання.

Дедалі більшою мірою на процесах розвитку системи інтернаціонального співробітництва позначаються глобальні проблеми розвитку людства — екологічна, енергетична та ін. Водночас девальвація імперського мислення, поява на світовій карті нових держав привнесли до цієї системи нові важливі риси, які не можна не враховувати в практичній діяльності.

Транзитивні системи характеризуються більш або менш швидким заміщенням інститутів адміністративно-розпоряджувального типу ринковими. Для сфери міжнародної економічної діяльності цей процес означає передусім скасування державної монополії зовнішньоекономічної діяльності, поширення поля комерційної діяльності на міжнародні зв’язки. Крім того, на перехідному етапі країнам доводиться формувати нові моделі національної спеціалізації, укладати договори з іншими державами щодо розвитку механізмів торгівлі, руху капіталів та інших форм співробітництва. Підприємства, для яких змінився характер володіння, а також новоутворені фірми, корпорації напрацьовують нові для себе форми господарської діяльності, намагаються закріпитися на нових, зарубіжних ринках, навчаються працювати в ринкових умовах, у відкритому для найбільш гострої конкуренції середовищі.

Структура книги. Підручник складається з п’яти частин, які, у свою чергу, поділяються на розділи та підрозділи. Розділи включають у себе підрозділи — основні функціональні складові курсу, які, фактично, відповідають окремим лекціям або темам для самостійного вивчення.

У першій частині розглядаються основні принципи міжнародної економічної діяльності, її суб’єкти, тобто учасники, та об’єкти, а власне — сектори сучасного світового ринку.

У другій частині докладно розглядаються особливості конкретних форм міжнародної економічної діяльності, передусім пов’язаних з торгівлею товарами, послугами, реалізацією інвестиційних проектів, експортом та імпортом капіталів, виробничим кооперуванням, трудовою міграцією.

Третя частина присвячена проблемам організації міжнародної економічної діяльності її державного регулювання. У розділ включено і проблематику роботи на міжнародних валютно-фінансових, кредитних ринках.

У четвертій частині розглядаються геоекономічні детермінанти розвитку сучасної відкритої економіки, питання формування сприятливого середовища міжнародного економічного співро- бітництва. Особлива увага приділяється геоекономічній моделі України, передісторії та сучасним її пріоритетам.

П’яту частину присвячено вивченню природних лімітів міжнародної економічної діяльності України, пов’язаної із видобутком, міжнародними купівлею та продажем, залученням до процесу відтворення сировинних, енергетичних ресурсів, з екологічними проблемами.

Вставки до розділів ілюструють окремі аспекти досліджуваної проблеми.

Наприкінці кожного підрозділу містяться стандартно структуровані блоки. Вони складаються з коротких узагальнень змісту наведеного матеріалу («Резюме»), посилань на основні теоретичні концепції, вивчення яких не є прямим завданням курсу, але знання їх є важливою умовою комплексного розуміння предмета («Теоретичні паралелі»), з термінологічних словників («Терміни та поняття»), питань для самоконтролю та семінарських занять («Контрольні питання»), а також рекомендованої літератури («Література»).

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com