Перечень учебников

Учебники онлайн

2.4. ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ



ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ



Сильні сторони



Можливості

• Порівняно високий освітній рівень, значний інтелектуальний потенціал населення;

• Збереження у цілому традицій сімейного способу життя, шлюбно-сімейних цінностей, пожвавлення дітородної активності населення та збереження орієнтацій на двохдітну сім’ю;

• Наявність міграційного ресурсу;

• Вичерпання потенціалу подальшого старіння населення у сільській місцевості та очікуване уповільнення процесу старіння сільського населення у короткостроковій перспективі;

• Наявність державних гарантій освіти в нормативно-правовому полі;

• Розвинута і загальнодоступна мережа навчальних закладів;

• Зростання рівня охоплення освітою;

• Започаткування міжнародно-інтеграційної діяльності (Болонський процес);

• Державні гарантії, розвинуте законодавство, досвід організації загальнодоступної системи охорони здоров’я;

• Розвинута і загальнодоступна комунальна мережа медичних закладів;

• Потужний державний адміністративно-управлінський апарат. • Наявність резервів та можливостей подовження тривалості життя за рахунок скорочення передчасної смертності від причин, яким можна запобігти;

• Можливість збільшення витрат на підготовку фахівців з вищою освітою та поліпшення якості підготовки кваліфікованих кадрів протягом 2015–2020 років, коли очікується істотне зменшення чисельності молоді віком 17-23 років (яка навчається у ВНЗ);

• Можливість певного “омолодження” вікового складу населення за рахунок імміграції (за умови належного регулювання обсягів та структури її потоків);

• Розширення використання наукового та освітнього потенціалів для модернізації економіки;

• Удосконалення стандартів навчання; підтримка кращих закладів як бази відтворення кваліфікованих кадрів;

• Інтеграція освіти, науки, виробництва; прогнозування потреб ринку праці;

• Активізація міжнародної співпраці у сфері оцінювання якості освіти;

• Удосконалення системи безперервного навчання, стимулювання до участі в цьому роботодавців; • • Стандартизація медичних послуг;

• Запровадження громадського контролю за якістю послуг у сфері охорони здоров’я;

• Введення європейських стандартів у навчання спеціалістів у сфері охорони здоров’я;

• Посилення інтеграції освіти, науки і медичної практики;

• Запровадження науково – обґрунтованих стандартів державного контролю за якістю медичних і пов’язаних з ними послуг.

Слабкі сторони



Загрози

• Різкі коливання чисельності робочої сили та дисбаланс між працюючим населенням та непрацюючими пенсіонерами;

• Прискорення темпів скорочення чисельності населення працездатного віку після 2015 року;

• Низька тривалість життя в Україні, “консервативність” структури причин смерті; відсутність ідеології та традицій свідомого збереження здоров’я у широких верств населення;

• Необхідність одночасного збільшення витрат на підтримання здоров’я осіб похилого віку (у зв’язку з прогресуючим старінням) та збільшення інвестицій у поліпшення здоров’я дітей і осіб працездатного віку;

• Несформованість системи безперервної освіти, традицій самоосвітньої діяльності, навчальної активності дорослого населення;

• Архаїчна структура зайнятості населення (значна чисельність та надто висока частка зайнятих у низькопродуктивному особистому селянському господарстві);

• Структура професій та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка у закладах професійної освіти, не відповідає структурі попиту на ринку праці;

• Низький рівень початкової професійної підготовки;

• Низький рівень оплати праці у переважної більшості зайнятих;

• Перевищення темпів зростання заробітної плати над темпами зростання продуктивності праці;

• Висока диференціація заробітної плати і доходів населення;

• Утримання роботодавцями зайвої робочої сили замість вивільнення на ринок праці, що призводить до зниження мотивації робітників щодо використання власних конкурентних переваг;

• Необґрунтоване зростання розмірів соціальних трансфертів, із порушенням співвідношення між доходами працюючого населення та пенсіонерів.

• Численні порушення законів у трудовій сфері: значна заборгованість із заробітної плати, велика частка тіньової зарплати (відповідно несплата бюджетних внесків тощо), приховане безробіття тощо.

• Низька оплата праці та престижність педагогічної роботи;

• Наявність великих регіональних відмінностей в якості освіти;

• Слабка матеріальна база навчальних закладів, у т.ч., технічних засобів навчання, передусім – комп’ютерних, недостатня готовність персоналу до комп’ютеризації;

• Низька наукоємність навчального процесу;

• Слабка підготовка значної кількості випускників шкіл та ВНЗ, зведення у багатьох випадках значущості диплому/атестату до формально-статусного атрибуту;

• Недосконалість методик тестування та рейтингування, спірність зиску всеохоплюючої уніфікації наукових ступенів;

• Слабкість системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; брак зацікавленості роботодавців щодо цього.

• Непрофесійний менеджмент, зайняття до 40 % адміністративних посад лікарями, нехтування минулим досвідом ефективної організації лікування, сучасним – щодо профілактики на принципах health promotion; брак громадського контролю системи;

• Брак практикуючих, якісно підготовлених лікарів, зниження якості лікування, відтік кадрів;

• Бюрократизація роботи практичного лікаря, невідповідність нормативів його можливостям, відірваність від передової інформації та сучасних можливостей лабораторної діагностики, низька оплата праці, слабкі матеріальна база, підготовка, озброєння апаратурою;

• Брак середнього, молодшого медперсоналу; некритичне сприйняття сімейної та страхової медицини; брак державного контролю ринку медичних і пов’язаних послуг. • Обезлюднення окремих територій внаслідок масштабної депопуляції та загального скорочення чисельності населення;

• Утворення дефіциту робочої сили (передусім кваліфікованої) у зв’язку зі скороченням демографічної бази відтворення трудового потенціалу;

• Збільшення демоекономічного навантаження на працездатне населення у зв’язку з постарінням населення;

• Збільшення видатків соціального спрямування у зв’язку зі старінням працездатного контингенту населення, загроза уповільнення оновлення знань та ідей, гальмування науково-технічного прогресу;

• Загострення проблем самотності осіб похилого віку та проблем їх соціальної підтримки;

• Можливості масової імміграції (порушення етнодемографічного балансу, міжнаціональних конфліктів, погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації та ін.);

• Втрати демографічного і трудового потенціалу, погіршення його якості внаслідок масштабної зовнішньої трудової міграції українських громадян;

• Поглиблення диспропорцій регіонального соціально-економічного розвитку, зумовлена сучасною специфікою внутрішніх міграцій населення;

• Подальше поширення асоціальних явищ та їх демографічних наслідків (захворюваності на соціально обумовлені хвороби, смертності від них тощо);

• Депопуляції населення, скорочення чисельності населення у працездатному віці;

• Погіршення здоров’я населення та зростання соціально-небезпечних захворювань;

• Зниження трудової активності населення внаслідок низької ціни робочої сили;

• Вичерпання внутрішніх ресурсів економічного розвитку. Загострення платіжної кризи, зростання заборгованості по зарплаті;

• Політичний тиск у напрямі прийняття популістських рішень, що підривають подальший економічний розвиток.

• Формалізація навчання, зведення його до надання мінімального набору знань і умінь, неадекватних потребам розвитку творчих здібностей; низький рівень самовдосконалення й подальшого навчання протягом усього життя;

• Декваліфікація персоналу, відтік кращих педагогів, втрата якості середньої освіти, вітчизняних освітніх традицій;

• Підготовка дипломованих фахівців без фундаментальних знань, збільшення відставання значного прошарку населення від сучасних вимог ринку праці та соціуму.

• Поглиблення розриву з передовими системами охорони здоров’я;

• Руйнування матеріально-технічної бази закладів, подальше зниження якості роботи системи охорони здоров’я;

• Втрата власних медичних традицій, загальнодоступності допомоги;

• Збільшення малоефективних витрат на лікування всупереч ефективним видаткам на профілактику;

• Збільшення присутності на ринку медичних послуг несумлінних суб’єктів господарювання.

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com