Перечень учебников

Учебники онлайн

Міжнародна торгівля в контексті національного технологічного розвитку та спеціалізації

Аналіз проблематики міжнародної торгівлі потребує врахування того факту, що різні країни світу перебувають у різних умовах міжнародної кооперації праці національної спеціалізації виробництва. Моделі участі тих або інших країн у системі міжнародної торгівлі можуть помітно різнитися як за обсягами операцій, так і за їх номенклатурою.

Що передусім мається на увазі? Предметом міжнародної торгівлі є, з одного боку, технологічні вироби та товари, які своїми споживчими якостями можуть забезпечувати сучасні диверсифіковані потреби людей у їхньому повсякденному житті, а також потреби виробництва у складних машинах та техніці, а з іншого — енергетичні, матеріало-сировинні ресурси. Відомо, що є країни, які експортують переважно продукцію перероблення, зокрема високотехнологічні вироби, а також технологічні послуги, а є країни, для яких основу експорту становлять сировина, причому іноді лічені види первісних продуктів, а інколи навіть лише один такий вид.

Перші з країн визначають тенденції розвитку світових товарних ринків. Вони пропонують на них нові вироби та послуги, які не просто задовольняють дедалі більш диверсифіковані потреби споживачів, а навіть формують такі потреби відповідно до сучасних тенденцій НТП. (Відзначимо, що в геостратегічному розумінні і за своєю природою міжнародний туризм споріднений з торгівлею високотехнологічними товарами та послугами. Адже культурно-пізнавальний, а також науково-діловий його види пов’язані з надбаннями цивілізації. Крім того, економічні, соціальні та екологічні наслідки міжнародного туризму сприяють розвитку країн — пріоритетних об’єктів туризму.)

Другі із зазначених країн виконують роль аутсайдерів міжнародної торгівлі. Як правило, вони страждають від цінового дисбалансу, оскільки ціни на їх продукцію при однакових трудових витратах є значно нижчими за ціни товарів-лідерів. Крім того, міжнародна спеціалізація на експорті сировини або продукції аграрного виробництва (а інколи йдеться навіть про монокультурне агровиробництво) пов’язана із високою залежністю від кон’юнктури небагатьох, якщо не одного сегмента світового ринку, і падіння цін на певний вид продукції може призвести до значних збитків у масштабах держави та навіть загострення у ній соціальних відносин.

Безумовно, є і велика група країн, які посідають на ринку проміжне становище між названими крайніми умовними угрупованнями і намагаються наслідувати провідні країни при виробництві технологічних виробів (або послуг) на тих етапах, коли той або інший товар (або послуга) втрачає якості піонерного, а технології його виробництва стають широко доступними. У структурі експорту таких країн важливу роль відіграють товари низької обробки та сировина.

Навіть у першому наближенні порівняння моделей міжнародної спеціалізації країн свідчить на користь країн, для яких є характерною перша з них. Адже спеціалізація на експорті складних технологічних виробів є вигідною відразу з кількох причин. Високий ступінь обробки означає, що міжнародному продажу підлягає більший обсяг праці, причому праці кваліфікованої. Це означає, що до країни, яка здійснює високотехнологічний експорт, надходять значні валютні кошти, які, у свою чергу, використовуються на нових циклах відтворення. А суспільне та міжнародне визнання результатів кваліфікованої праці через реалізацію товарів на міжнародних ринках означає подальше стимулювання розвитку освіти й науки в провідних індустріальних країнах.

Технологічно примітивний експорт (якщо, звичайно, не йдеться про економічно ефективний експорт енергоносіїв) не здатний забезпечити адекватні прибутки і може навіть закріпити несприятливе становище країни на світовому ринку. Згаданий ціновий диспаритет для країни, яка здійснює низькотехнологічний експорт, інколи веде до вимушеного та виснажливого збільшення поставок певного товару на міжнародні ринки (як правило, за умов гострої конкуренції країн з аналогічною спеціалізацією), що додатково погіршує кон’юнктуру.

Частково поясненням цього факту — несприятливих умов торгівлі низькотехнологічною продукцією — є низька еластичність міжнародного попиту на первісні продукти за доходом. Інакше кажучи, збільшення світового продукту, зростання добробуту, передусім у провідних ринкових країнах, приводять до такої еволюції в структурі світового попиту, яка веде до збільшення закупівель технологічних, наукомістких продуктів та відносного (а інколи й абсолютного) зменшення попиту на первісні продукти. Відтак відбувається відносне (і часто — абсолютне) падіння цін на низькотехнологічні товари

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com