Перечень учебников

Учебники онлайн

4.5.4. Особливості та завдання участі України в ЧЕС

Відносини з ЧЕС набули для України чималого міжнародно-економічного та геополітичного значення. Значною мірою це зумовлювалося природними та історико-економічними передумовами, географічною близькістю господарських систем. Але до цього «додали» постсоціалістичні реалії, і чорноморське співробітництво стало своєрідною «компенсацією» за експортні втрати України на ринках країн Центральної та Східної Європи, СНД. Отже, ЧЕС постає для України важливим фактором диверсифікації міжнародної торгівлі, розвитку спеціалізованого виробництва.

З позиції національних зовнішньоекономічних інтересів України участь у ЧЕС доцільно орієнтувати на досягнення таких додаткових цілей:

• розширення ринкового простору, завдяки чому з’являться нові можливості збуту товарів (особливо металургійної, хімічної, харчової промисловості, сільського господарства) та послуг (особливо транспортних — морських перевезень та в перспективі через трубопроводи);

• створення передумов глибшої спеціалізації виробництва та підвищення його якості, конкурентоспроможності та ефективності;

• відновлення коопераційних взаємин з колишніми партнерами по РЕВ та колишніми союзними республіками, які зараз є членами ЧЕС (насамперед у машинобудуванні, легкій, хімічній, металургійній промисловості);

• створення механізму використання взаємних переваг та пільг у торгівлі в рамках спеціального міжнародного режиму, зокрема відкриття вільних економічних зон та коопераційно-інвестиційне співробітництво в рамках таких зон;

• розв’язання деяких геополітичних завдань, зокрема створення додаткових гарантій щодо можливостей користування протоками, ствердження України як активного економічного партнера багатьох держав на перетині важливих торговельних шляхів та у стратегічно важливому регіоні світу;

• краще використання можливостей співробітництва в науково-технічній сфері та на базі технологічних досягнень України;

• створення спільних виробництв з перероблення аграрної продукції, а також у рибній та рибопереробній промисловості;

• використання суднобудівних та судноремонтних потужностей України;

• розвиток засобів телекомунікаційного зв’язку, включаючи волоконно-оптичні засоби;

• валютно-фінансова взаємодія, зокрема в рамках Чорноморського банку торгівлі та розвитку;

• диференційований розвиток двосторонніх економічних відносин з окремими країнами — членами ЧЕС;

• поширення прикордонної та прибережної торгівлі;

• селективна участь у розробленні та реалізації спільних проектів ЧЕС, насамперед у таких сферах, як екологія, наука і технології, транспортна та інформаційно-комунікаційна інфраструктура, туризм, охорона здоров’я, інвестиційна діяльність, розвиток малого і середнього бізнесу тощо.

Україна, на відміну від Росії, об’єктивно має значно більшу заінтересованість в успішності інтеграційного процесу в рамках ЧЕС та в більшій конструктивній активності щодо її створення і розбудови.

Механізм Чорноморського співробітництва може бути використаний і для розвитку двосторонніх відносин з окремими країнами. Щоправда, стосовно українських відносин з іншими країнами СНД це стосується невеликою мірою, оскільки для розв’язання цього завдання є більш «органічні» інструменти.

Передусім сказане щодо двостороннього співробітництва стосується Туреччини — країни, яка контролює важливі протоки між Чорним та Середземним морями — Босфор та Дарданелли, а також торговельні канали з України на Південь. Туреччина є географічно важливим плацдармом, територією транзиту для нашої держави.

«Чорноморські» відносини з Болгарією можна розглядати в контексті післяблокових реалій, маючи на увазі можливості хоча б часткового відновлення коопераційного потенціалу, який мав місце за часів сумісного перебування в складі РЕВ. Має значення і налагодження відносин «на далеких підступах» до Євросоюзу.

Відносини із Грецією — єдиним членом ЄС з числа країн, що беруть безпосередню участь у ЧЕС, — в цьому зв’язку відіграють особливу роль.

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com