Перечень учебников

Учебники онлайн

3.3.1. Поняття економічної безпеки держави в міжнародному конкурентному середовищі

Поняття економічної безпеки української держави після проголошення державної незалежності набуло надзвичайно великого значення. І це не дивно: гарантування економічної цілісності відтворювального комплексу країни, його ефективності є необхідною відповіддю на принципові виклики часу, передусім на питання: чи в змозі колишня радянська республіка мати стабільну фінансову систему, знайти нових геостратегічних партнерів, обрати правильні інтеграційні орієнтири та перейти у «вільне плавання» у світовому ринковому середовищі із непільговими цінами на енергоносії та жорсткою конкуренцією, високими вимогами споживачів до якості продукції.

Існує як пряма залежність між макроекономічними показни-ками та рівнем економічної безпеки держави, так і зворотна — між рівнем економічної безпеки та макроекономічними показниками. Саме тому, акцентуючи увагу на відповідних напрямках економічної безпеки, можна ефективно впливати на макроекономічний розвиток держави.

Низька ефективність та несприятлива структура зовнішньої торгівлі товарами, відсутність помітних успіхів у залученні до сфери міжнародних економічних відносин поки що значного вітчизняного науково-технічного та інтелектуального потенціалу є факторами, що погіршують економічне становище держави. Все ще зберігається розрив між невисокою експортною спроможністю та великою імпортною залежністю економіки. Це обмежує можливості структурної перебудови національного господарського комплексу, становлення його ефективної зовнішньоекономічної спеціалізації та дедалі більше загрожує економічній безпеці держави.

Втім, далеко не одна Україна постала перед принциповими питаннями обрання такої парадигми розвитку, яка з максимальною ефективністю може гарантувати стабільність її конституційного ладу та багатосторонній розвиток соціуму, його культури, збереження історичних, мовних традицій. «Виклик часу», від якого залежить майбутнє усіх країн світу, навіть найпотужніших та найвпливовіших, — це необхідний атрибут глобалізації, лібералізації економічного життя, інформаційного обміну, дедалі більшої прозорості кордонів.

Можна сказати, що саме економічна безпека є кардинально значущою складовою державної безпеки взагалі. Чітке розуміння поняття економічної безпеки, її параметрів та пріоритетних цілей є обов’язковим для вироблення тих практичних заходів, яких було б доцільно вжити з метою гарантування життєвих пріоритетів державного, національного розвитку.

Економічна безпека це — наявність у держави достатніх можливостей для стабільного забезпечення розширеної репродукції виробничого потенціалу в промисловості, сільському господарстві та в усіх сферах докладання соціально корисної праці, а також гарантування економічними засобами таких соціальних цілей, як стабільність суспільного ладу, наявність доступної та дійової системи охорони здоров’я, створення надійних військово-політичних гарантій щодо зовнішніх загроз.

У цьому зв’язку можна дати більш чітке визначення поняття «економічна безпека»:

Економічна безпека є однією з ключових якісних характеристик соціально-економічної системи, яка визначає її здатність до самовідтворення, сталого розвитку, ефективної міжнародної конкуренції, підтримування прийнятних умов життя населення, тривалого самозабезпечення ресурсами, а також послідовної реалізації національних геополітичних, господарських інтересів.

Більш широке, перспективне бачення національної безпеки за умов відкритості конкурентних ринкових комплексів пов’язано із забезпеченням ряду базових критеріїв та стандартів розвитку — випереджальним розвитком наукомістких, освітніх галузей, всебічної модернізації громадського суспільства згідно з сучасними цінностями та інформаційними реаліями.

Отже, сам факт існування вітчизняної економіки як єдиної системної цілісності навіть у таких умовах розширив уявлення про межі допустимої глибини структурної кризи, «збагативши» теорію кризового розвитку.

На міжнародне становище України вплинули затримки з проведенням реформи. Наприклад, у країнах Центральної та Східної Європи на захід від кордонів колишнього СРСР уже в 1994 р. мав місце приріст ВВП (від 2,6 до 5,5 %). У той самий рік в Україні спостерігалася протилежна тенденція — падіння показників ВВП — 23 %, причому падіння в промисловості становило 28 %, а в сільському господарстві — 17 %. Можна навіть стверджувати, що ситуація в 90-х роках в Україні була найгіршою з усієї групи посткомуністичних країн, якщо, звичайно, не брати до уваги держави, які постраждали від військових дій

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com