Перечень учебников

Учебники онлайн

10.2 Механізм управління містом

Сучасний стан управління соціально-економічним розвитком міст в Україні знаходиться у стані реформування, основною метою якого є відмова від жорсткого централізованого галузевого планування, чого вимагає зарубіжний досвід. Проблеми управління містами розглядалися на Всесвітньому форумі ООН з проблем розвитку міст ХАБІТАТ – П у місті Стамбулі (1996 р.), на міжнародній нараді у Мінську, на якій була підписана Містобудівельна хартія країн СНГ, та інших форумах, нарадах, семінарах.

В Україні існує структура муніципальних органів влади, до складу якої входять органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, які мають право на управління комунальним майном, землею, затвердження програм соціально-економічного розвитку міст, формування місцевого бюджету і вирішують багато інших питань у межах визначених їхньої компетенції, що визначено законодавством (закони “Про місцеве самоврядування” і “Про місцеві державні адміністрації”).

Існують певні особливості управління містами на національному, регіональному і місцевому рівнях, які не повністю враховані у законодавчих актах. Особливо це стосується управлінням міст на регіональному і місцевому рівнях. Це і неузгодженість і дублювання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, що приводить до зменшення їх відповідальності за прийняття рішень; і недосконалість правових норм; і слабкий державний і громадський контроль за результатами практичної діяльності органів міського управління.

Розвиток системи управління містами передбачається у контексті активної державної регіональної політики, яка передбачає прискорення інтенсифікації розвитку міст, як поєднання точок росту територій та ефективної містобудівної політики.

Управління містами має ґрунтуватися на поєднанні інтересів територіальної громади, місцевої влади і суб’єктів економічної діяльності, тобто бізнесу, які знаходяться у межах міського поселення, і людини-мешканця міста, як безпосереднього учасника процесу управління та основного споживача суспільних благ. Поєднання різноспрямованих інтересів всіх суб’єктів міського розвитку є однією з важливих цілей реформування системи управління містом в сучасних умовах становлення ринкових відносин.

Механізм управління містом слід розглядати як сукупність принципів, методів, засобів і форм, які розроблені і застосовуються з метою підвищення ефективності функціонування міста, як соціально-економічної системи, та отримання прибутку для забезпечення самодостатності власного розвитку. Інакше кажучи, це комплекс дій, спрямованих на ефективну організацію, аналіз і прогнозування різноманітних видів людської діяльності на території міст з раціональним використанням людського, матеріально-технічного, природно-ресурсного потенціалів, забезпечення охорони навколишнього середовища та зростання добробуту населення.

Механізм управління містом складається з двох елементів, це організаційний та економічний механізми.

До складу організаційного механізму входить нормативно-правове регламентування (розподіл повноважень і функцій, розмежування сфер відповідальності, налагодження вертикальних і горизонтальних зв’язків у межах організаційної структури управління містом); визначення умов всіх видів діяльності на території міста; координаційні заходи, які забезпечують узгодженість дій, синхронізацію управлінських рішень для отримання ефекту і засоби регулювання системи зв’язків між суб’єктами управління.

Оскільки сучасне місто є просторове-економічною системою, яка має значний економічний потенціал і здатна притягувати капітал ззовні, одночасно збільшуючи власний потенціал з метою відтворення суспільних благ, то економічний механізм доцільно розглядати не лише з точки зору галузевого підходу відповідно до видів економічної діяльності і сфер життєзабезпечення міської системи, а і з точки зору цілей розвитку міста та очікуваного результату – стратегічний підхід.

Стратегічний підхід до формування економічного механізму управління містом сприятиме як оптимізації структури управління, так і формуванню новаторських ідей в управлінні. Виходячи з цього, економічний механізм управління містом включає: комплекс управлінських методів і засобів щодо ресурсного забезпечення міського розвитку; заходи підтримки, мотивації і стимулювання економічної активності; засоби формування міжміської та внутрішньо системної конкуренції, спрямованої на підтримку і нарощування конкурентоспроможності міста; планування і прогнозування його соціально-економічного розвитку.

Такий методологічний підхід до визначення економічного механізму управління містом забезпечить поетапність процесів економічного росту, нагромадження економічного потенціалу міст, своєчасне прийняття рішень в умовах адаптації до нових умов господарювання та підвищення ефективності управління складною і багатокомпонентною міською системою, яка є просторово неоднорідною у функціональному навантаженні територією.

Важливим елементом сучасного механізму управління міста має стати його антикорупційна складова, яка базується на правових засадах законодавства країни і реалізується шляхом налагодження на рівні територіальної громади систематичного взаємозв’язку між владними структурами і населенням. Це вимагає активізацію діяльності інформаційно-аналітичних служб спрямовану на пожвавлення взаємо обміну даними між адміністративними підрозділами, їхнім розподілом і використанням і створення інституцій для розробки спільних ініціатив і консультування з приводу регулювання конфліктних ситуацій у містах.

Особлива увага має приділятися застосуванню галузевих механізмів і механізмів розвитку сфер життєзабезпечення міста. Кожна галузь є складною системою, функціонування якої, як правило, супроводжується складними проблемами, вирішення яких залежить від подальшого розвитку нормативно-правової бази на рівні держави, регіону і міста. Актуальним є перехід від житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста до житлового фонду колективної власності. Такий механізм уже починає діяти у містах України, його основою є наявність великих обсягів приватизованих квартир. Як показує досвід, об’єднання власників квартир будинків є більш ефективною формою стосунків між комунальними підприємствами міста і споживачами їхніх послуг.

Важливими інструментами механізму системи управління містом є ліцензування, сертифікація видів економічної діяльності та страхування. Якщо від ліцензування залежить наявність чи обсяг товарів і послуг, то сертифікація визначає якість продукції та послуг, що виробляються у межах міста. Особливе значення має сертифікація фахівців і спеціалістів, особливо тих, які працюють в органах управління та тих, що обслуговують життєво важливі для міського господарства галузі (житлово-комунальне господарство, готельний комплекс тощо).

Управління містом здійснюється за стадіями: концептуальне, стратегічне, оперативне або поточне.

Об’єктом концептуального управління є ідея, парадигма розвитку міста. Вона виражає перспективне бачення розвитку міста. Втілення ідеї розвитку міста здійснюється на стадії стратегічного планування, де відбувається конкретизація стратегічних цілей, реалізація яких забезпечує збалансований розвиток міста. На стадії оперативного управління відбувається безпосереднє управління керівництво конкретними сферами діяльності у межах міської території. Цілі оперативного управління зумовлюють функціонування міської системи, саме тут відбувається безпосереднє керівництво конкретними сферами діяльності у межах міста.

Для досягнення ефективного управління містом слід задіяти три основні елементи механізму управління:

– стратегія соціально-економічного розвитку міста;

– програма соціально-економічного розвитку міста;

– бюджет міста як інструмент фінансового планування;

– генеральний план розвитку міста

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com