Перечень учебников

Учебники онлайн

3.3 Передумови формування та перспективи розбудови спеціальних (вільних) економічних зон

Спеціальна (вільна) економічна зона (англ. Special free economic zone) визначається законодавством України як частина території держави, в межах якої встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності.

Правовою базою для створення ВЕЗ в Україні є Закон "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". Після появи експериментальної вільної зони "Сиваш" проекти створення ВЕЗ з’явилися майже в усіх областях. Опрацюванням цих проектів займаються спеціалісти Кабміну, Агентства з питань вільних економічних зон, облдержадміністрацій і мерій цих міст. З метою захисту загальнодержавних інтересів обов'язковим є врахування проблемних питань у діяльності ВЕЗ.

По-перше, своєю діяльністю ВЕЗ порушують здорову конкуренцію на внутрішньому ринку. При рівних затратах завдяки пільговому оподаткуванню продукція, вироблена на підприємствах, розташованих у ВЕЗ, має меншу собівартість, ніж виготовлена поза їх межами, а тому і вищу конкурентоспроможність. Звідси виникає завдання встановлення фінансово-кредитних і податкових особливостей функціонування кожної зони. Пільги повинні диференціюватися залежно від того, які проблеми переважно вирішує ВЕЗ: загальнонаціональні, регіональні чи локальні.

По-друге, кожна ВЕЗ повинна мати обґрунтовані альтернативні варіанти розвитку, обов'язково пов'язані з перспективами майбутньої структурної перебудови вітчизняної економіки, можливими змінами кон'юнктури світового ринку, проблемами вирівнювання розвитку різних регіонів країни. Якщо подібні альтернативні варіанти розвитку не передбачити у загальнонаціональному масштабі, то виникне ситуація, коли ВЕЗ все більше віддалятиметься як від проблем вітчизняної економіки, так і регіонального розвитку і почне проявляти локальний характер.

Для того, щоб територію (територіально-господарське формування) можна було віднести до вільної економічної зони (ВЕЗ), вона повинна відповідати таким критеріям:

- необхідно мати умовну екстериторіальність та індиферентність торговому режиму приймаючої держави;

- встановити на території зони спеціальний, відмінний від того, що діє у країні розташування ВЕЗ, економіко-правовий режим функціонування суб'єктів підприємництва;

- спрямувати всю діяльність зони на активізацію зовнішньо - економічних зв'язків (обмін капіталами, товарами, технологіями тощо);

- забезпечити активізацію підприємницької діяльності; залучити нові технології, розвивати ринкові методи господарювання, і, в остаточному підсумку,— збільшити виробництво і постачання високоякісних товарів та послуг на ринок.

Метою створення ВЕЗ є прискорення соціально-економічного розвитку регіонів розташування, залучення зовнішніх інвестицій, створення нових робочих місць та вирішення проблем використання незайнятого працездатного населення, активізація підприємницької діяльності, стимулювання експортоорієнтованого (або імпортозамінюючого) виробництва, залучення і впровадження новітніх технологій, підвищення ефективності використання місцевих природних ресурсів.

Отже, створення і функціонування вільних економічних зон повинно пов'язуватися перш за все з активізацією економічної діяльності у певних точках, відновленням економічно депресивних територій та стимулюванням структурних зрушень в економіці.

Відсутність спеціальних економічних зон у господарській практиці держави можна віднести до факторів, які стримують економічних розвиток «проблемних» територій та залучення в Україну іноземних інвестицій. Заснування таких зон у різних частинах території держави безперечно є важливою умовою для розвитку підприємництва, створення нових підприємств, залучення у виробництво незайнятих трудових ресурсів шляхом збільшення робочих місць, припливу інвестицій

ВЕЗ — це визначена територія, на якій встановлюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності щодо порядку застосування і дії законодавства України (приймаючої держави). Подібне утворення має ряд переваг, а саме:

- ВЕЗ займає невелику площу території, що дозволяє обмежити можливі негативні результати її діяльності;

- функціональна спрямованість ВЕЗ дозволяє регулювати галузеву структуру зональних виробництв;

- наявність цільової комплексної програми економічного розвитку території створює можливість для врахування регіональних та державних пріоритетів;

- податкове законодавство ВЕЗ має гнучкі форми і є виключенням із загального митного законодавства; воно дозволяє з мінімальними втратами бюджетних коштів у вигляді податкових платежів провести експеримент з різними системами оподаткування та виявити оптимальну схему;

- стале законодавство в зоні та сприятливий інвестиційний клімат дозволяє більш активно залучати іноземні інвестиції у виробництво і навіть повернути значну частину національних капіталів, що були вивезені за межі країни.

За період з 1989 по 1998 рр. в різних регіонах України було розроблено понад ЗО проектів заснування локальних та точкових спеціальних економічних зон різних типів. Ці проекти пропонується реалізувати на території 15 областей України. Подібна ініціатива в цілому не суперечить загальнодержавній економічній політиці, а навпаки, сприяє її наповненню і реалізації.

Проектування спеціальних (вільних) економічних зон передбачає чітке визначення типу зони, галузевої спеціалізації та основних видів діяльності, мети заснування, терміну діяльності, податкового режиму, митного режиму, системи управління.

Перша в Україні спеціальна (вільна) економічна зона, створена за рішенням Верховної Ради України (Постанова № 66/96 ВР від 23 лютого 1996 р.), розташована в Автономній Республіці Крим — Північнопромислова експериментальна зона «Сиваш». До неї входить територія Красноперекопського району, в тому числі міст Красноперекопська і Арм'янська (загальна площа 141 тис.га). Загальна чисельність населення регіону 95,3 тис.чол.

Основну частину промислової зони займають Кримський содовий і Перекопський бромний заводи, Кримський виробничий рибокомбінат, два великих хімічних підприємства — Кримське виробниче об'єднання «Титан» і Сиваський анілінофарбовий завод. За рахунок цих промислових підприємств формується основна прибуткова частина бюджету міст Красноперекопська і Арм'янська. Продукція хімічних підприємств конкурентоспроможна в межах країн СНД, а деякі її види — і на світовому ринку.

В сучасний період в Україні створено 11 ВЕЗ; ряду міст і районів 9 областей України надано статус „території пріоритетного розвитку” (ТПР).

Основу механізму спеціальної (вільної) економічної зони становить економічний режим діяльності її суб'єктів, який, за визначенням, складається з пільгових податкового, митного, валютно-фінансового та організаційно-правового режимів. Пільговий характер митного режиму визначається звільненням сировини, матеріалів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), що вивозяться на митну територію України для потреб власного виробництва суб'єктів зони, від обкладання візитним митом та податком на додану вартість.

Законодавством України дозволено створювати вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі, туристично-рекреаційні, страхові, банківські зони тощо. За функціональними ознаками всі різновиди зон можна віднести до п'яти типів: зовнішньоторговельні, торговельно-виробничі, науково-технічні, туристично-рекреаційні та банківсько-страхові (офшорні).

Для розташування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні можуть бути рекомендовані такі регіони:

- для створення зовнішньоторговельних зон — Закарпатська, Волинська, Львівська, Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим;

- для виробничих зон — майже всі промислові регіони України;

- для науково-технічних зон — міста Київ, Харків, Одеса, Львів та прилеглі до них території;

- для туристично-рекреаційних зон — Автономна Республіка Крим, Закарпатська, Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська області.

До найбільш підготовлених проектів ВЕЗ, які можуть бути включені до складу програми розбудови їх впродовж 5-7-и річного періоду, відносяться проекти зовнішньоторговельних зон у Волинській («Інтерпорт Ковель»), Закарпатській («Закарпаття» — зона на базі транспортного вузла «Чоп-Батєво»), Одеській («Порто-франко», м. Одеса), Львівській області («Яворів» на базі автопорту Краківець), туристично-рекреаційних зон у Чернівецькій області („Буковина”) та інші.

Програма розбудови спеціальних економічних зон має бути розрахована на 5-7-и річний період. Реалізація заходів, передбачених у Програмі, дозволить отримати прямий ефект у вигляді залучення додаткових іноземних інвестицій, збільшення податкових надходжень, збереження та модернізації існуючих, створення нових робочих місць, збільшення зайнятості та доходів населення, додаткових орендних платежів, зборів від страхування. Одночасно передбачається і непрямий (опосередкований) ефект внаслідок активізації підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності, підвищення ефективності господарювання, технологічного впливу, сприяння структурній перебудові народного господарства регіону

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com