Перечень учебников

Учебники онлайн

Зміст та основні завдання державної регіональної фінансової політики

Державна регіональна фінансова політика є складовою частиною державної регіональної економічної політики.

Державна регіональна фінансова політика – являє собою систему заходів, що здійснюються центральною владою з метою управління процесом утворення, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів в адміністративно-територіальних одиницях.

Головним елементом у системі заходів державної регіональної фінансової політики є систематичне надання центральною владою допомоги владним органам тих те-риторій, котрі не мають достатніх ресурсів для виконання покладених на них функцій.

Згідно з принципом єдності бюджетної системи України державна регіональна політика реалізується на основі Конституції України, законодавства про місцеве самоврядування, галузевого і бюджетного законодавства та загальнодержавних фінансових нормативів бюджетної забезпеченості.

За своєю суттю державна регіональна фінансова політика – це система

заходів державних та місцевих органів влади, спрямованих на прийняття

управлінських рішень щодо формування, розподілу та використання

фінансових ресурсів у регіонах із урахуванням особливостей їх розвитку

та з метою безперебійного фінансового забезпечення органів місцевого

самоврядування коштами для виконання власних і делегованих повноважень.

Основною метою регіональної фінансової політики є зближення рівнів

соціально-економічного розвитку територіально-адміністративних одиниць,

надання громадських послуг за єдиними соціальними стандартами по всій

території країни, створення умов для раціонального використання

природних та ресурсних можливостей регіонів, підвищення рівня розвитку

та удосконалення механізмів надання фінансової допомоги депресивним

регіонам, забезпечення фінансової стійкості та збалансованості місцевих

бюджетів тощо.

Фінансова політика має спрямовуватися на створення сприятливих фінансових умов для розвитку виробництва тих галузей економіки, які мають вирішальне значення для задоволення потреб населення. Цього можна досягти як шляхом вишукування додаткових інвестицій в ці галузі та стимулювання залучення додаткових коштів самих підприємницьких структур, так і шляхом створення сприятливих фінансових можливостей для іноземних інвесторів – надання податкових пільг, вільного вивезення одержаного прибутку, гарантії збереження майна та захисту іноземних інвесторів.

Фінансова політика повинна також сприяти зростанню ефективності виробництва і насамперед підвищенню продуктивності праці, впровадженню матеріало- та ресурсозберігаючих технологій, побудові раціональної структури економіки тощо. Тому одним із напрямків фінансової політики є неухильне сприяння розвитку виробництва, підтримання підприємницької активності та підвищення рівня зайнятості населення.

Іншим важливим напрямком фінансової політики є мобілізація й використання фінансових ресурсів для забезпечення соціальних гарантій.



До таких соціальних гарантій належать освіта, оборона, охорона здоров’я, культура, державне управління тощо. Не менш важливим для суспільства є соціальне страхування, допомога малозабезпеченим та інша допомога.

Ще один напрямок фінансової політики спрямований на запровадження такого фінансового механізму, який зумовлює раціональне використання природних ресурсів, заборону технологій, що загрожують здоров’ю людини. І для цього держава, з одного боку, домагається від виробничих структур, аби вони несли витрати з відшкодування й відновлення довкілля, а з другого боку, держава, використовуючи фінансові інструменти – податки, штрафи й інші санкції - домагається закриття шкідливих виробництв і впровадження передових ресурсозберігаючих технологій. Отже фінансова політика має бути спрямована на забезпечення права людини жити в умовах здорового навколишнього середовища.

На сучасному етапі економічного розвитку основні завдання державної регіональної фінансової політики можуть бути сформульовані наступним чином:

1. Створення правової бази для реалізації цілей державної регіональної фінансової політики. У законодавчому порядку слід встановити: обов'язком центральної влади є забезпечення єдиних стандартів якості життя на всій території країни.

2. Визначення на основі об'єктивних критеріїв переліку та класифікації регіонів і територій України. Вищими органами державної влади має бути встановлено перелік регіо-нів і територій, які потребують фінансової підтримки центральної влади.

3. Використання нагромадженого у багатьох країнах досвіду організаційних механізмів досягнення цілей державної регіональної фінансової політики. Серед них: територіальне планування, програми соціально-економічного розвитку регіонів, створення міжнародних регіонів економічного співробітництва, надання територіям особливого економічного статусу (вільних, спеціальних, офшорних, торгових зон, зон прикордонного співробітництва та преференцій), технополісів і технопарків, організація міжкомунальних і міжрегіональних горизонтальних об'єднань та їхніх різноманітних асоціацій, підготовка кадрів для місцевої влади.

4. Запровадження і використання арсеналу фінансових інструментів досягнення цілей ДРФП. Це спеціальні бюджетні режими для місцевої влади, преференції, кредити, податкові пільги й повне звільнення від оподаткування підприємств, які сприяють розширенню зайнятості в депресивних регіонах, зменшення процентних ставок за позиками, зниження орендної плати за користування приміщеннями та земельними ді-лянками, надання земельних ділянок під нове будівництво безкоштовно. Це також створення сприятливих умов для розвитку дрібного бізнесу.

Одним із важливих напрямків державної регіональної фінансової політики є розширення фінансової автономії регіонів

< Назад

Содержание
 
© uchebnik-online.com