Перечень учебников

Учебники онлайн

6.1.Теоретичні основи проведення економічного аналізу регіонального розвитку

Регіональний економічний аналіз являє собою спеціальні знання які пов’язані з дослідженням економічних процесів в їх взаємозв’язку, що складаються під впливом об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного характеру на певній території; з науковим обґрунтуванням регіональних планів і прогнозів з об’єктивною оцінкою їх виконання; з визначенням позитивних і негативних факторів і кількісним виміром їх впливу; з визначенням тенденцій і пропорцій економічного розвитку; визначенням резервів регіону, що не були використані; з узагальненням досвіду і прийняттям оптимальних управлінських рішень.

Об’єктом регіонального економічного аналізу є регіон різного таксономічного рівня: країна, автономна республіка, область, район, будь-який населений пункт.

Предметом регіонального економічного аналізу є економічні процеси, що відбуваються в регіоні, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати діяльності підприємств, організацій, які знаходяться на даній території та визначення об’єктивних і суб’єктивних факторів під впливом яких вони знаходяться.

Стан об’єкта відображається за допомогою системи індикаторів, здійснюється подальше порівняння цих значень з деяким нормативом, або середнім показником і визначається їх відхилення від цих значень.

В чому полягає основна мета аналізу? Відповідь на це питання знаходиться в двох аспектах. По перше, регіональний аналіз є першим етапом при розробці прогнозу чи програми подальшого розвитку регіону. В цьому випадку його результати розглядаються як базові показники для подальших розрахунків. По друге, регіональний аналіз виступає в якості констатації стану розвитку регіону, тоді він відіграє роль - регіональної діагностики.

Економіка регіону може вивчатися в статиці і в динаміці, отже і регіональний економічний аналіз можна визначити як аналіз статичного стану регіону і аналіз процесу.

При статичному аналізі визначається стан регіону на певний період, з’ясовується модель його соціально-економічного розвитку. При аналізі процесу дається характеристика траєкторії соціально-економічного розвитку, визначаються ендогенні та екзогенні фактори, що впливають на об’єкт і визначають траєкторію розвитку економіки регіону, що аналізується.

За формою організації процесу аналізу розрізняють аналітичну діагностику, експертну та діагностику моделі розвитку (діагностика на моделі).

Аналітична діагностика – означає проведення процесу аналізу безконтактними методами за допомогою статистичної інформації з використанням методів економічного аналізу, типологій, в т.ч. і ретроспективних.

Експертна діагностика означає отримання інформації контактними методами через проведення спеціальних експертних і соціологічних опитувань. Як правило, експертна діагностика проводиться в ході польових досліджень методами експертних оцінок, соціологічних досліджень, безпосередньо спостерігаючи навколишнє середовище.

Діагностикою на моделі називають отримання інформації про об’єкт дослідження шляхом модельних імітацій. Слід зауважити, що в економіці отримати додаткову інформацію для цілей діагнозу надто складно, за винятком розрахунків на моделі “витрати – випуск”.

Територіальний аспект управління пов’язаний з вирішенням комплексу проблем, які торкаються інтересів багатьох галузей і всього населення регіону. Разом з тим він обмежений кордонами підвідомчої місцевим органам управління території і здійснюється в межах існуючих адміністративно - територіальних одиниць. Тобто, регіон являє собою соціально-економічну систему, що і обумовлює необхідність застосування системного аналізу.

Системний аналіз – це комплексне дослідження, результатом якого є розкриття взаємозв’язків і взаємодій всієї множини аспектів управління. Він має ітеративний характер, що допомагає встановити основні шляхи для поступового наближення до кінцевої мети та наступні особливості:

1.Діагностичний підхід, коли визначаються найбільш чутливі точки, які формують розвиток системи і потребують першочергового розгляду. Методологічною основою діагностичного підходу є принцип “ведучої ланки”.

2.Використання економіко-математичних методів. Економіко-математичні моделі є важливим способом кількісного і якісного відображення явища. Їх використання передбачає чітке визначення і розподіл показників на кількісні і якісні.

3.Різнобічний облік досвіду та інтуїції дослідника, бо процес дослідження управлінських проблем органічно поєднує формалізовані процедури з евристичним підходом та інтуїцією.

Системний аналіз включає в себе ряд розділів. Основними з них є економічний аналіз виробничо-господарської діяльності об’єкта управління і аналіз економічної ефективності виробничо-господарських процесів.

Способи проведення системного аналізу різнорідні за обсягом виконання операцій і за ступенем їх опрацювання. До загальних способів його проведення відносять:

– декомпозиція системи, тобто розподіл соціально-економічної територіальної системи, що вивчається, на елементи або підсистеми, спрощення її, яке необхідне для з’ясування взаємозв’язків між елементами.

– статистичні способи дослідження, які використовуються на стадії вивчення структури і взаємозв’язків явищ і процесів, що проходять в системі.

– перехресні порівняння, тобто співставлення даних за різними об’єктами для визначення найбільш важливих тенденцій розвитку. Такий спосіб застосовується при аналізі самих різноманітних показників. Таким чином виявляються зміни, що відбулися в динаміці показників за аналізує мий період, їх відхилення від аналогічних показників подібних об’єктів.

– евристичні методи, використовуються у випадку, коли ні минулий досвід, ні теперішні умови не підказують способи рішення проблеми, що виникла. Евристика означає “мистецтво знаходження істини”, і є системою логічних і методичних правил теоретичного дослідження.

– експертні оцінки, дозволяють вивчати ситуації, в яких економічна оцінка кожного варіанту можлива лише з обліком розміру інвестицій, експлуатаційних витрат, плати за фонди і собівартості на основі дослідження соціально-психологічних факторів, які тісно пов’язані з умовами праці і піддаються кількісній оцінці. Експертні оцінки дозволяють вивчити такі ситуації, котрі в минулому мали аналоги.

– імітаційне моделювання проводиться з використанням комп’ютерної техніки. Для створеної моделі процесу чи явища, що підлягає вивченню, задається інформація, розробляється програма і на основі зміни вихідних даних визначаються залежності, які характеризують процеси і явища, що відбуваються в регіоні.

– економіко-математичне моделювання, тобто застосування динамічного і лінійного програмування, нелінійного програмування, кореляційних методів, теорії масового обслуговування, статистичного моделювання, матричних розрахунків, теорії ігор тощо.

– аналіз чутливості рішень до різних факторів, тобто спеціальні заходи, які дозволяють визначити ступінь допустимості змін в системі, при яких не змінюється раніше знайдене оптимальне рішення.

– агрегування змінних в комплексні фактори. Це дозволяє об’єднати фактори за однорідними ознаками з метою розмежування в системі важливих і несуттєвих факторів, скоротити обсяги розміри моделі рішення проблеми без спрощення основного змісту питання, що досліджується.

При проведенні системного аналізу використовують наступні технічні засоби: аналітичні групування, розрахунки середніх і відносних величин, динамічні ряди, вибіркові розрахунки, перерахунки показників, порівняння, балансові співставлення, деталізація показників, елімінування, кореляційні розрахунки, матричні розрахунки, графічне відображення показників, математичне програмування та комплексне їх застосування. Вони дозволяють досліджувати будь-які економічні явища і процеси, які відбуваються у територіально-промисловому комплексі регіону.

Процес проведення аналізу соціально-економічного розвитку регіону складається з ряду етапів.

Перший етап. Початком (або вихідним моментом) є аналіз механізму регіонального розвитку в макрорегіоні (країні, або економічному районі). На цьому етапі визначаються приклади для доказу порівнянь (парадигми) регіонального розвитку, які дозволять з’ясувати загальні для всіх регіонів недоліки і диспропорції розвитку, так звані “регіональні хвороби”. Визначені недоліки розвитку характерні всім регіонам, що входять до складу мета регіону, хоча їх гострота і масштаб розповсюдження можуть варіюватися.

Другий етап. Визначаються загальні характеристики розвитку конкретного регіону. До них відносяться рівень економічного і соціального розвитку, темп економічного зростання, характер мультиплікативного процесу. Розрахунок цих показників дає можливість визначити місце даного регіону, як об’єкта аналізу в загальній структурі макрорегіону.

Третій етап. Попередні два етапи дають можливість поглянути на конкретний регіон, так би мовити “зверху”, на цьому ж етапі проводиться системний аналіз окремого регіону, з використанням аналітичних методів.

Четвертий етап. Використовуючи експертні методи аналізу, з’ясовуються тенденції розвитку об’єкта, визначаються фактори, що впливають на його розвиток. Це дозволяє з’ясувати нові фактори і явища, що впливають на розвиток регіону. Якщо такі визначені, то для перевірки об’єктивності і правильності отриманих результатів, необхідним є знову повернутися до третього етапу. Як правило, таких ітерацій може бути декілька.

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com