Перечень учебников

Учебники онлайн

10.Органiзацiя життя середньовiчнього мiста

З XI ст. в екон життi Зх Європи почався перiод урбанiзацiї — вiдродж античних мiст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Лiон, Лондон) i утв нових мiст (Гамбург, Лейпцiг, Магдебург), зрост. їхнього господарського значення. Головн причиною цього було екон. пiднесення, що призвело до занепаду натурально-господарських форм виробництва. Сеньйорiальне ремесло ви черпало себе i феодальне помiстя не могло розв'язати свої промисловi проблеми.
Захiдноєвропейськi мiста були невел. за розмiром та населенням, оточенi високими мурами, валами, ровами, наповненими водою. У центрi мiста на ринковiй площi знаходилася ратуша — адмiнiстративний осередок. Тут проходили ярмарки, всемi ськi збори, публiчнi страти злочинцiв. Вiд центральної площi на всi сторони розход. головнi дороги.Набагато бiльше мешка нцiв жило за мурами i валами у передмiстях. У випадку ворожого нападу населення рятувалося за фортечними мурами i ра зом з гарнiзоном обороняло мiсто. У мiстах жили ремiсники, купцi, люди вiльних професiй ( лiкарi, аптекарi, друкарi).
Значну частину площi мiста займав замок з господарськими i громадськими будiвлями. Феодал постiйно перебував у мiстi. При ньому перебувала значна кiлькiсть воїнiв i слуг, яким роздавали земельнi дiлянки. Решта землi, як правило, належала церквi. Багато мiських жителiв працювали в с/г виробництвi. Як сiльськi ремiсники, вони вiдбували всi феодальнi повинстi. В дещо кращому становищi були купцi, хоч i не звiльненi вiд повинностей.
У Нiмеччинi мiста досягли найбiльшого розвитку в XIV —XV ст. Наприкiнцi XIII ст. тут нараховувалось бiльше 3500 мiст, в яких проживала п'ята частина всього населення. В основному це були малi мiстечка до тисячi жителiв, якi об'єднували се лянськi округи в радiусi 10—ЗО км. Були в Нiмеччинi й великi мiста з чисельнiстю бiльше 20 тис. чоловiк. Через цi мiста проходили торговi шляхи мiж Пiвденною i Пiвнiчною Європою.В умовах свавiлля феодалiв мiста змушенi були об'єднув. союзи. У другiй половинi XIV ст. виникають Швабський i Рейнський союзи мiст.
З другої пол IX ст. розпочалося економiчне пiднесення вiзантiйських мiст. Цьому сприяла зростаюча потреба в предметах розкошi не тiльки серед мiсцевої, а й серед романс-германської та слов'янської знатi. Вiзантiя залишалася чи не єдиним пос тачальником цих товарiв для всiєї Європи.
У змiцненнi та розвитку мiст були зацiкавленi iмператори, їхня полiтика була спрямована на отримання податкових пла тежiв з торгiвлi та ремесла, якi дуже часто становили єдину статтю доходiв центральної влади, визначали силу i могутнiст Вiзантiї. Ця полiтика знаходила пiдтримку серед мiсцевої знатi, яка значну частку своїх прибуткiв отримувала з державної скарбницi.
Пiднесення мiст збiглося з сприятливими внутр. i зовню умовами: припинилися мiсцевi смути, набiги слов'ян, розпався Багдадський халiфат.Великою перепоною для успiшного розвитку морської торгiвлi залишалося арабське пiратство

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com