Перечень учебников

Учебники онлайн

31. Економiчнi наслiдки вiйни для свiтової економiки

Друга свiтова вiйна (1939 - 1945 рр.) була величезним лихом в iсторiї людства. Економiсти та iсторики й досi не можуть остаточно пiдрахувати матерiальних i людських втрат. У роки вiйни в бiльшостi країн господарство не розвивалося або задовольняло тiльки воєннi потреби. Єдиною державою, що не лише зазнала краху, а й, навпаки, виявилася в 1945 р. сильною державою, були США. Обсяг промислового виробництва США значно зрiс. У 1939 -
1944 рр. виплавка сталi збiльшилася на 70 %, електроенергiї, легованої сталi - бiльше нiж у чотири рази, прокату — на 56,7 %, видобуток кам'яного вугiлля — на 60 %, а коксiвного - у чотири рази.
Динамiчно розвивалася кольорова, хiмiчна, електротехнiчна, картонно-паперова, автомобiльна, лiтакобудiвна галузi, а найшвидше -суднобудiвна промисловiсть. Лише за 1943 рiк американцi збудували флот, рiвнозначний усiй англiйськiй флотилiї 1939-го. У 1939 -
1945 рр. було виготовлено 296,1 тис. лiтакiв, 233 тис. гармат. У вiйськовiй промисловостi продуктивнiсть працi зросла на 35 %> 1943 року обсяг промислового виробництва подвоївся порiвняно з 1937-м. Рiзко збiльшилися державнi капiталовкладення в економiку. Iз 76 млн. дол., iнвестованих у всi галузi господарства США, державнi iнвестицiї становили 33 млрд. дол., або близько 44 %. За державнi кошти було збудовано 150 сталеплавильних заводiв. Уряд США надав корпорацiям 175 млрд. дол. на виробництво промислової продукцiї, зокрема таким гiгантам, як «Дженерал моторе», «Дженерал електрик», «Фундатор». За допомогою держави було побудовано або модернiзовано 2500 заводiв на суму 25 млрд. дол. 1940 року було створено Нацiональний комiтет оборони.
Попри незначне розширення посiвних площ (менше нiж на 5 %), обсяг сiльськогосподарського виробництва у США зрiс порiвняно з 1939 роком на 36 %. Пiдвищувалися цiни на сiльгосппродукцiю. Це дало можливiсть фермерам оновити i розширити матерiально-технiчну базу своїх господарств. У 1940 роцi один фермер США забезпечував продуктами харчування 11 жителiв країни, а в 1950-му - вже 15,5.
Вивезення американського капiталу зросло з 14 % у 1937 р. до 33 % - у 1947-му. США захопили головнi позицiї в економiцi бiльшостi країн свiту.
Людськi втрати Великобританiї в роки Другої свiтової вiйни порiвняно з iншими країнами найменшi - 245 тис. чол. убитих, 279 тис. чол. - покалiчених. Дуже постраждала її економiка. Державний борг збiльшився iз 7247,3 млн. фунтiв стерлiнгiв у 1939 роцi до 23741,9 млн. фунтiв стерлiнгiв у 1945-му, зменшилися золотi та валютнi запаси. Загальнi втрати Великобританiї оцiнювалися в 7300 млн. фунтiв стерлiнгiв, або близько 1/4 нацiонального багатства країни.
Ще напередоднi вiйни прем'єр-мiнiстр Великобританiї У. Черчiлль виробив надзвичайнi заходи щодо переведення мирної економiки на воєнний лад. У 1939 - 1945 рр. промисловiсть Великобританiї налагодила масове виробництво лiтакiв, танкiв, гармат, iнших видiв зброї. Нiмецькi пiдводнi човни знищили 1 /3 торгового флоту Великобританiї. 1944 року видобуток кам'яного вугiлля порiвняно з 1938-м знизився бiльш нiж у чотири раза, залiзної руди — у 12,4 раза. Виробництво сiльськогосподарської продукцiї скоротилося наполовину. Через нестачу трудових ресурсiв припинився обробiток землi на 1,5 млн. га.
Великобританiя, хоч i перемогла в Другiй свiтовiй вiйнi фашистську Нiмеччину, зберегти могутню iмперiю вже не мала сил. Загальнi витрати її на вiйну дорiвнювали 25 млрд. фунтiв стерлiнгiв.
Францiя до 1939 року була однiєю з найрозвинутiших держав свiту. Спираючись на високий промисловий потенцiал, сiльське господарство, фiнанси, уряд мiг захистити країну вiд нiмецько-фашистських загарбникiв. Однак цього не сталося. Уряд само-впевнено надiявся на оборонну лiнiю Мажино, яку гiтлерiвцi благополучно обiйшли. Не було налагоджено масового випуску лiтакiв, танкiв, гармат. Нi президент, нi уряд, нi генеральний штаб французької армiї не виробили стратегiчного плану ведення вiйни.
У червнi 1940 р. Нiмеччина окупувала Францiю. Понад чотири роки французькою економiкою розпоряджалися нiмцi. У Другiй свiтовiй вiйнi Францiя втратила вбитими 1100 тис. чол. Було знищено 2100 тис. будинкiв, пошкоджено 253 тис. ферм, 195,5 тис. промислових пiдприємств. Рiвень промисловостi в 1944 р. порiвняно з
довоєнним становив 38 %. Виробництво сiльгосппродукцiї зменшилось у два рази. 600 тис. французiв фашисти вивезли на каторжнi роботи до Нiмеччини. Бiльшiсть шахт, електростанцiй, суднобудiвних заводiв було зруйновано. Францiя втратила весь торговий i вiйськовий флот. Вiйна завдала їй великих збиткiв, що оцiнювалися в 1 трильйон 440 млрд. довоєнних французьких франкiв.
Фашистська Нiмеччина, що була головним винуватцем Другої свiтової вiйни, зазнала бiльших втрат, анiж США та всi захiдноєвропейськi країни разом узятi. Ще зi середини 30-х рокiв гiтлерiвська адмiнiстрацiя вела вiдкриту тотальну пiдготовку до вiйни. Нагромаджувалися запаси продовольства, стратегiчних матерiалiв. Восени 1939 року запаси зерна становили 6,5 млн. т, жирiв - 500 тис. т, цукру - 1600 тис. т. Державний борг дорiвнював 60 млрд. марок. Напередоднi Другої свiтової вiйни (1939 р.) Нiмеччина у використаннi природних ресурсiв випередила Великобританiю i Францiю. На окупованих територiях європейських країн нiмецькi фашисти запровадили «новий порядок». До лiта 1941 року з усiх цих країн було вивезено майна всього на суму 9 кїлрд. фунтiв стерлiнгiв, 92 дивiзiї вермахту (нiмецька армiя) були оснащенi французькими автомобiлями. Гiтлерiвцi знищили майже 40 % нацiонального багатства Польщi. 6 млн. її мирних жителiв загинуло. Разом iз завойованими державами Нiмеччина 1941 року видобула 404 млн. т сталi. Вiд експлуатацiї господарств Францiї, Бельгiї, Голландiї, Угорщини, Румунiї, Болгарiї, Словаччини нiмцi отримали 120 млрд. марок.
Спад у вiйськовiй фашистськiй промисловостi настав уже 1942 року. Якщо в СРСР того року випущено 25,4 тис. лiтакiв, то в Нiмеччинi - 14,7 тис; у СРСР 24,7 танкiв - у Нiмеччинi 9,3 тис. Це ж стосувалося й iнших видiв озброєння.
1944 року випуск продукцiї в усiх галузях промислового комплексу Нiмеччини скоротився на 10-65 %. Не допомогли i 7,5 млн. iноземних робiтникiв, вивезених з європейських країн. У липнi 1944 року видобуток кам'яного вугiлля ще становив 26,3 млн. т, а в сiчнi 1945-го - лише 11,8 млн. т, у лютому - 7 млн. т, у березнi настала економiчна криза. Усi галузi господарства були паралiзованi. 8 травня 1945 року Нiмеччина капiтулювала.
7 грудня 1941 року Японiя без оголошення вiйни напала на американську воєнно-морську базу Пiрл-Харбор на Гавайських островах. Почалася чотирирiчна японо-американська вiйна. Японiя нарощувала воєнний потенцiал. Стратегiчна сировина надходила на вiйськовi заводи з Кореї, завойованих провiнцiй Китаю, країн Пiвденно-Схiдної Азiї. У 1941 - 1942 рр. Японiя успiшно вела воєннi дiї зi США. Проте, вiддавши повну перевагу вiйськово-промисловим галузям, уряд Японiї занедбав iншi галузi, зокрема легку промисловiсть. Згодом економiка мiлiтаризованої Японiї зазнала краху у вiйнi зi США та їхнiми союзниками. Пiсля атомних бомбардувань Нагасакi i Хiросiми у серпнi 1945 р. Японiя склала зброю

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com