Перечень учебников

Учебники онлайн

28. Перетворення США у провiдну iндустрiальну державу свiту

Пiсля громадянської вiйни 1861 - 1866 рр. у США створилися сприятливi умови для економiчного зростання. Конгрес США проводив полiтику пiдтримання iндустрiального розвитку. Економiчнi успiхи мали географiчну основу. Протяжнiсть морського узбережжя, що досягала 18 тис. миль, надавала перевагу для розвитку мореплавства, риболовства, зовнiшньої торгiвлi. Швидкими темпами освоювалися землi американського Заходу. Перемiг фермерський напрям сiльського господарства.
Активно впроваджувалися власнi та європейськi винаходи. Лише за 1800 - 1900 рр. було видано 234956 патентiв. Морально застарiле обладнання було замiнено новим, бiльш продуктивним. Iснував широкий мiсткий внутрiшнiй ринок. Високою була конкурентна спроможнiсть американських товарiв на зовнiшньому ринку. Економiчне пiднесення спиралося на iнвестицiї, що постiйно зростали. Якщо в 1859 р. капiтал, вкладений у промисловiсть, становив 1010 млн. дол., то в 1899-му -3975, а в 1914-му -22791 млн. дол. Велике значення мали європейськi капiталовкладення. 1873 року їх сума досягла 1500 млн. дол., 1899-го - 3300 млн. дол., 1914-го -близько 5 млрд. дол., з них англiйських - 755 млн. дол.
США розвивали своє господарство, використовуючи робочу силу всього свiту. За останнi ЗО рокiв XIX ст. сюди iммiгрувало майже 14 млн., а за першi 14 рокiв XX ст. - 146 млн. осiб. У 1910 р. населення США сягало 92 млн. осiб.
США пiзно включилися до територiального подiлу свiту. 1867 року в Росiї за 6,7 млн. дол. була куплена Аляска, кожен гектар землi якої обiйшовся лише в п'ять центiв. 1898-го конгрес США узаконив анексiю Гавайських островiв. Колонiальними володiннями стали Куба, Гуам, Пуерто-Рико, Фiлiппiни, частина островiв Самоа. Загальна площа колонiй США в 1914 р. дорiвнювала 0,3 млн. кв. км з населенням 9,7 млн. чол. Одночасно США поширювали свiй вплив на економiку латиноамериканських країн, де будували фiлiали своїх пiдприємств, використовуючи дешеву робочу силу.
Промислове пiднесення США наприкiнцi XIX - на початку XX ст. найяскравiше виявилося в будiвництвi залiзниць, їх протяжнiсть за 1870 - 1913 рр. збiльшилася у вiсiм разiв. Чотири трансконтинентальнi лiнiї поєднали Атлантичне та Тихоокеанське узбережжя. Розмах будiвництва залiзниць стимулював розвиток важкої промисловостi, змiцнив економiчну єднiсть країни, розширив географiю промисловостi на пiвдень i захiд. У галузевiй структурi промисловостi США значно збiльшилася частка важкої промисловостi. Про динамiку промислової продукцiї США свiдчать данi Табл. 5.
Частка важкої промисловостi в економiцi країни на 1913 рiк становила 63 %.
Iндустрiальний розвиток Японiї визначався тими самими закономiрностями, що й у Європi.
Першi фабрики виникли в бавовнянiй промисловостi, що працювала здебiльшого на iндiйськiй сировинi. 1893 року їх було 40, 1896-го - 97. Тут 1913 р. було 971 тис. механiчних веретен. У фабричнiй формi виникла сукняна промисловiсть. Ремесло зберiгалося у шовкiвництвi. Будувалися заводи з переробки сiльгоспсировини. У 70 - 80-х рр. почали використовувати пару.
У важкiй промисловостi швидше розвивалися тi галузi, що мали сировинну базу в країнi. За 1890 - 1913 рр. видобуток вугiлля зрiс у 20 разiв, мiдi - 13 разiв. Потреби в залiзнiй рудi на 70 % покривалися за рахунок iмпорту. Iнтенсивно зростало будiвництво залiзниць. За 1882 - 1890 рр. їх протяжнiсть зросла у 10 разiв. До 1906 р. було побудовано 2/3 колiй, що iснують до цього часу. Повiльно розвивалося машинобудування. 1913 року в цiй галузi працювало 60 тис. осiб. Прискоренi темпи характеризували суднобудування, воєнну промисловiсть.

У цiлому на початок Першої свiтової вiйни механiзацiя промисловостi не завершилася. Чисельнiсть фабричних робiтникiв у 1913 р. становила 948 тис. чол., у ремеслi, на мануфактурах — близько 2 млн. чол. Була поширена праця жiнок i дiтей.
Порiвняно з європейськими країнами Японiя за абсолютними показниками випуску продукцiї вiдставала. Однак темпи економiчного зростання були високими (Табл. 6).
Кардинальнi змiни в усiх сферах господарського життя призвели на межi XIX - XX ст. до утворення свiтового господарства як системи свiтогосподарських вiдносин, матерiальної основи iндустрiальної цивiлiзацiї. Свiтове господарство - це сукупнiсть нацiональних господарств як макроекономiчних органiзмiв, пов'язаних мiж собою мiжнародними економiчними вiдносинами в цiлiсну систему. Матерiальною основою формування свiтового господарства було машинне виробництво, мiжнародний подiл працi, завершення формування свiтового ринку. Iстотним чинником розвитку свiтового господарства стала iнтернацiоналiзацiя господарського життя

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com