Перечень учебников

Учебники онлайн

19.5. Управлінська етика та її складові

Актуалізація ролі управління як виду суспільної діяльності зумовила широке використання досягнень багатьох наук, серед яких провідне місце посідають «поведінські науки». До них відносяться ергономіка, психологія та соціологія управління. Поряд з названими «поведінськими науками» все більше актуалізується інтерес до етичних проблем.

У західних країнах опрацьовано багато різних рекомендацій, які стосуються «людських відносин», «етичних кодексів» для керівників, книг з етики службового і неслужбового спілкування. В основному це ретельно відпрацьований інструмент управлінського впливу на свідомість людей у процесі сумісної праці. Менеджери відносяться до нього з повагою.

Вирішальними умовами досягнення економічного прискорення в розвитку нашого суспільства є працелюбство, творчість, діловитість, талант і зростаюча професійна майстерність людей. В активному заохоченні зазначених якостей людей все більшого значення набувають моральний підхід і рівень свідомості працівників. Треба акцентувати увагу на якостях, які мають соціальну небезпеку. Це нескромність менеджера, несправедливість, нечесність, інші вади.

Управлінська етика — це система етичних знань і практичних рекомендацій, які зорієнтовані на управлінську діяльність. Основними принципами сучасної управлінської етики є колективізм, соціальна справедливість, єдність слова і діла.

Рішення і дії менеджера повинні бути проникнуті дійсною увагою до людей, турботою про їхнє здоров'я, всебічний духовний і фізичний розвиток. Управління має виступати як надійна система збереження недоторканості гідності людей, гарантії їх конституційних прав і обов'язків. Управлінська діяльність зорієнтована на удосконалення колективних суспільних відносин, на розвиток колективних форм організації і стимулювання праці. Вона несумісна з егоїзмом, користолюбством. Через управління повинні розумно поєднуватися суспільні, колективні та особисті інтереси.

Обов'язковою умовою виконання професійних завдань менеджера є об'єктивне і доброзичливе відношення до особистих поглядів, службових (кар'єрних) очікувань, професійної думки підлеглих. Особливе місце має справедливість щодо матеріальної і моральної оцінки особистого внеску кожного працівника в загальну справу розвитку підприємства.

Реальним проявом порядності сучасного менеджера, показником довіри людей є єдність слова і діла.

Управлінська діяльність — це ланцюг рішень, що постійно приймаються і які повинні бути морально обґрунтованими. Необхідно передбачати все, щоб виключити будь-які моральні втрати. Удосконалення управління неможливе без оволодіння механізмами моральної регуляції. У виробничих колективах існує складана система механізмів регуляції поведінки людей. Усе більш ефективним стають такі економічні механізми регулювання, як господарський (комерційний) розрахунок, матеріальне стимулювання праці та застосування прогресивних форм її оплати, але ці механізми регулювання поведінки спрацьовують лише тоді, коли найкращим чином проявляються такі моральні якості людей, як совість, професійна честь і обов'язок, моральна відповідальність за свої вчинки і справи інших. У цьому зв'язку актуальною проблемою управлінської етики є створення системи відповідних моральних цілей і мотивів у членів трудового колективу і забезпечення її функціонування.

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com