Перечень учебников

Учебники онлайн

B. ОКРУЖНІ ВИБОРЧІ КОМІСІЇ

Центральною виборчою комісією було сформовано на проміжному рівні 225 окружних виборчих комісій (ОВК), по одній для кожного територіального виборчого округу, існування яких залишилося від попередньої змішаної виборчої системи, коли 225 народних депутатів обиралися в одномандатних округах. ОВК відповідали за створення виборчих дільниць, формування та контроль за роботою дільничних виборчих комісій (ДВК) та встановлення підсумків голосування в межах округів.

Поправками до закону про парламентські вибори від 7 липня 2005 року було запроваджено нові правила формування ОВК. ОВК вперше набули статусу юридичних осіб, було запроваджено принцип юридичної відповідальності їх членів. Враховуючи уроки президентських виборів 2004 року, коли у виборчих комісіях було надто багато членів, максимально число членів ОВК було обмежено до 18 осіб. Основну частку членів ОВК було призначено за поданням 15-ти партій/блоків, що мали свої фракції у Верховній Раді України станом на 15 вересня 2005 року, тоді як інші партії/блоки, зареєстровані як учасники виборчих перегонів, мали право заповнити три посади, що залишалися, через жеребкування, що проводилося в ЦВК. Кожна партія/ блок мала право на пропорційну частку кожної категорії керівних посад у ДВК на території в межах компетенції відповідної ОВК.

Деякі з 15-ти партій, що мали свої фракції у Парламенті станом на 15 вересня 2005 року, брали участь у виборах у складі одного виборчого блоку, внаслідок чого блок, хоч і будучи одним суб’єктом виборчого процесу, отримав більш ніж по одному представнику в ОВК. Таким чином, блок „Наша Україна” мав до трьох членів у складі кожної ОВК за поданнями Народного Руху України, Партії промисловців та підприємців України та політичної партії „Народний Союз „Наша Україна”. З іншого боку, Блок „Єдина Україна”, будучи парламентською фракцією у вказаний час в 2005 році, міг призначати по одному члену в кожну ОВК, хоча цей блок як такий не був суб’єктом виборчого процесу. Втім, деякі з його членів балотувалися у складі Блоку Юлії Тимошенко, менша кількість – за списком „Партії політики ПУТІНА”.

Формування ОВК та розподіл керівних посад у них відбулися своєчасно та згідно з правовими нормами. Разом з тим, часті зміни у складі комісій негативно позначилися на роботі деяких ОВК. Це безпосередньо позначилося на якості та узгодженості їхньої роботи. Станом на 18 березня від членства в ОВК відмовилися 646 осіб, тобто, більш ніж 15 відсотків загальної кількості членів ОВК. Показник відмов від роботи на керівних посадах у 225-ти ОВК був навіть ще вищим: 58 голів, 48 заступників голів та 77 секретарів. Серед поданих причин відмов – відповідальність, яку несуть керівники ОВК, нещодавно запроваджена особиста відповідальність за порушення, велике робоче навантаження при обмежених кінцевих термінах виконання, а також низький рівень оплати праці. Крім того, 19 березня ЦВК достроково припинила повноваження 42-х членів ОВК, які відмовилися скласти присягу. ЦВК також припинила повноваження голови та заступника голови ОВК у територіальному виборчому окрузі №48 в Маріуполі, Донецької області, за бездіяльність, що перешкоджала ОВК виконувати свої обов’язки.

Спочатку було призначено 4.050 членів ОВК. Це означало по 18 членів на кожну ОВК, тобто, передбачений законом максимум. Через численні звільнення та повторні призначення на день виборів кількість членів ОВК становила 3.855, тобто, в середньому по 17 членів на одну ОВК.

За даними спостерігачів, організацію роботи ОВК, колегіальність у прийнятті рішень, дотримання правових норм було оцінено як „дуже добре” чи „добре” у 65% випадків, „адекватно” – у 25% та „погано” або „дуже погано” – у 10% випадків. Повідомлення про втручання посадових осіб місцевих органів влади в роботу ОВК або скарги на дискримінацію певних членів ОВК, або твердження про участь членів ОВК у веденні передвиборчої агітації було отримано щодо 4% ОВК.

Напередодні виборів ЦВК скасувала рішення ОВК територіального виборчого округу №50 в Красноармійську, Донецької області, якими новопризначені члени комісії усувалися від участі у роботі комісії , було відмовлено в реєстрації спостерігачів від Блоку Юлії Тимошенко та блоку „Наша Україна” , а також незалежних спостерігачів. Подібна ситуація, хоча й меншою мірою, спостерігалася в ОВК територіального виборчого округу №47 (див. нижче „Виборчі дільниці”) та ОВК територіального виборчого округу №96 (див. нижче „Скарги та апеляції”).

До Місії ОБСЄ/БДІПЛ надійшли деякі скарги щодо втручання місцевих органів влади в роботу ОВК. Наприклад, голова ОВК територіального виборчого округу №177 у місті Дергачі, Харківської області, отримав декілька усних та одне письмове „прохання” від голів місцевих адміністрацій з намаганням вплинути на призначення на керівні посади в ДВК. Інтерес місцевих адміністрацій до формування ДВК був високим, можливо, через роль останніх у проведенні одночасних місцевих виборів

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com