Перечень учебников

Учебники онлайн

7.1. Сутність політичного лідерства

Політичне лідерство полягає в тому, що окремі особи відіграють у політиці провідну роль, здійснюють переважний вплив на інших людей – громадян, виборців чи членів політичної організації.

Влада – це вплив лідерів на народ, хоча вони і намагаються діяти від його імені. Варто підкреслити, що народовладдя у його, так би мовити, чистому вигляді неможливе в принципі.

Лідерство відображає необхідність в організації спільної діяльності людей. Суспільний характер і поділ праці передбачають узгодженість індивідуальних трудових зусиль людей. Цю функцію щодо впорядкування діяльності людей та управління суспільними процесами і здійснюють лідери. Тому лідерство є скрізь, де є колективна діяльність.

Політологія розглядає лідерство як феномен політичного життя суспільства, досліджує його місце в системі владних відносин.

Проблема політичного лідерства сягає корінням у давнину. Геродот, Плутарх, Tim Лівій та інші античні автори приділяли головну увагу видатним політичним діячам – монархам і полководцям, вбачали в них істинних творців історії.

Ідею політичного лідера як надлюдини сформулював Ф. Ніцше. На його думку, політичний лідер – це завжди сильна особистість, яка здатна нав'язати свою волю масам і зазначав, що лідер має право ігнорувати мораль, культуру, політичні цінності. Людина мусить побороти в собі всі якості, що ведуть до спокою та лінощів. Це своєрідна концепція самовиховання, знищення в собі раба.

На думку З.Фрейда, лідерство – це певний вид неврозу. Воно проявляється в бажанні досягти більшого, ніж ти маєш чи можеш.

Подібна увага політичних мислителів різних часів до проблеми політичного лідерства не є випадковою. Явища, що вкладаються у поняття лідерства, можна спостерігати не лише в суспільстві, а й у природі, зокрема у світі тварин, які ведуть колективний, стадний спосіб життя (оленів, мавп, вовків та ін.) і серед яких виділяється досить сильний і рішучий вожак, здатний повести за собою все стадо. Що ж до людських спільностей, то тут історія переконливо свідчить, що роль політичних лідерів є досить значною. Кожна історична епоха потребує і народжує свого лідера, який найбільше відповідає вимогам часу. Так хто такий лідер і що ж таке лідерство?

Термін «лідер» у перекладі з англійської означає «вождь, ведучий, той, хто керує іншими людьми»; це особа, спроможна впливати на інших з метою інтеграції загальної діяльності, спрямованої на задоволення інтересів даної спільноти.

Становлення та функціонування лідерів – це об'єктивне та універсальне явище. Об'єктивне тому, що для будь-якої спільної діяльності необхідна організація, розроблення найбільш прийнятних шляхів досягнення цілей. Ці функції виконують люди, у яких вірять, які користуються авторитетом, люди високоактивні та енергійні. Універсальне тому, що лідера потребують усі види суспільної діяльності людей, групи, організації, рухи. Існують лідери у політиці, бізнесі, науці, мистецтві, релігії, у партіях, профспілках, родині, студентській групі тощо.

Таким чином, «лідер» – це проводир, вождь, керманич. Проте слід розрізняти поняття «лідер» і «керівник». Керівник має регламентовані права та обов'язки стосовно інших членів групи, в тому числі можливість накладати на них офіційні санкції. Керівник не завжди є тією особою, яка має найбільш реальний авторитет у членів групи. Однак, не зважаючи на це, його повноваження у групі залишаються незмінними. Отже, він виконує певні функції, тому що призначений або обраний на керівну посаду. І в той же час керівник може бути справжнім лідером, що є найкращим варіантом. Проте у керівника, як у особи, якості лідера можуть бути відсутні. Крім того, якщо керівник призначається, то лідер висувається стихійно. Лідер завжди є особистість, індивідуальність. Він посідає провідне становище завдяки своїм неординарним особистісним якостям. Такий лідер має більше шансів бути обраним чи призначеним на посаду керівника.

У реальному житті формальний та неформальний лідери іноді співпадають. Формальний лідер призначається чи обирається у відповідності до встановленої процедури, набуваючи таким чином офіційного статусу керівника. Неформальний лідер – член групи, який у своїй поведінці найповніше відповідає груповим цінностям і нормам і тому користується найбільшим авторитетом серед свого оточення.

Лідерство – це складний механізм взаємодії лідерів та тих, хто йде за ними. Головними складовими частинами цього поняття є:

1) здатність лідера точно оцінювати ситуацію;

2) знаходити правильні рішення актуальних завдань;

3) впливати на розум та енергію людей в цілях мобілізації їх на виконання будь-якого рішення.

Лідерство передбачає те:

? що члени певної спільноти приймають і активно підтримують рішення і дії лідера;

? що свідомо та добровільно підкорюються йому.

У політології політичний лідер трактується як керівник держави, партії, громадсько-політичної організації, руху, певної громади тощо; як популярний і впливовий учасник суспільного життя, який визначально впливає на нього, консолідує зусилля людей для досягнення спільної мети.

Крім того, важливо підкреслити, що лідерство відображає об'єктивну необхідність в організації спільної діяльності людей. Суспільний характер праці передбачає погодженість, координацію, регулювання індивідуальних трудових зусиль людей. Цю функцію щодо впорядкування та управління суспільними процесами і здійснює інститут лідерства.

Отже, лідерство – це своєрідна соціально-історична потреба людей в організації своєї діяльності. У сучасній політології воно не має однозначного тлумачення. Існує декілька різних підходів до визначення лідерства:

1) «вплив, авторитет, влада і контроль над іншими» (Едінгер);

2) своєрідне підприємництво, що здійснюється на політичному ринку, де підприємці у конкурентній боротьбі обмінюють свої соціальні програми і способи розв'язання суспільних завдань на керівні посади (Опенгеймер, Фроліх та ін.);

3) набір особистісних соціально-психологічних якостей лідера (Херманн, Дженінгс).

Однозначне розуміння лідера як людини, яка завдяки своїм особистим якостям має переважний вплив на членів соціальної групи, дає підстави сформулювати загальне поняття – «політичний лідер».

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com