Перечень учебников

Учебники онлайн

Тема: Історія світової політичної думки

Мета заняття:- поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- основні політичні проблеми у творчості давньогрецьких філософів;

- політичні погляди Сократа;

- модель “ідеальної держави” Платона;

- вчення Аристотеля про політику, державу, політичну справедливість;

- політичну думку Стародавнього Риму;

- основні суспільно-політичні концепції Відродження;

- політичну думку Нового часу;

- політичні погляди Новітнього часу.



План



1. Політичні вчення Стародавньої Греції, Риму:

1.1. Політичні погляди Сократа.

1.2. Ідеальна держава Платона.

1.3. Аристотель про політику, державу, політичну справедливість.

1.4. Політично-правові погляди Цицерона і Сенеки.

2. Епоха Відродження – новий етап у розвитку політичної думки.

3. Політична думка Нового часу.

4. Політичні погляди Новітнього часу.



Методичні рекомендації



Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен усвідомлювати той факт, що основи європейської політичної науки, які визначили увесь подальший її розвиток та сучасний стан, було закладено у Стародавній Греції. Тому без всебічного висвітлення цього питання неможливо правильно зрозуміти тенденції розвитку політичних поглядів у минулому, сьогоденні та майбутньому.

Розгляд першого питання доцільно розпочати з короткого екскурсу у ранній період старогрецької історії і окреслення основних досягнень мислителів того часу, які стали ідейною основою розквіту старогрецької філософської і політичної думки класичного періоду, до якого власне і належать Сократ, Платон і Аристотель.

Короткий аналіз політичних поглядів Сократа, Платона і Аристотеля повинен охоплювати такі основні моменти:

- спільне і особливе в їх поглядах на походження та сутність держави, існуючі форми державного правління та кращі з них;

- особистий внесок кожного мислителя у політичну науку (моральна політика Сократа, ідеальна держава Платона, поділ влади на три гілки Аристотелем тощо);

- загальні висновки, які необхідні для узагальнення та структурування отриманої інформації, а також переходу до висвітлення політичної думки Стародавнього Риму.

Загальну характеристику політичних поглядів Стародавнього Риму доцільно розпочати з короткого огляду умов їх становлення і розвитку. Відповідь не повинна обмежуватись перерахуванням ідей та концепцій, запозичених у давньогрецьких мислителів. Студент повинен чітко вказати на власні досягнення давньоримських мислителів, особливо Цицерона та Сенеки, які становлять їх особистий внесок у розвиток світової політичної науки.

Докладно перше питання можна вивчити за підручниками:

1. Политология: Учебное пособие. /Под общ. ред. Г.Г. Шестопалова. – Дн-ск, 1998. – С.13-22.

2. Політологія: Підручник. /За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.25-45.

Друге питання семінарського заняття генетично тісно пов’язане з першим, оскільки сама назва епохи Відродження означає звернення культури, філософії, політичної думки того часу до спадщини античної цивілізації, що й визначало епоху Відродження як новий етап у європейській історії. У той же час студенти повинні пам’ятати, що крім античності мислителі Відродження спиралися на досягнення політичної думки Середньовіччя, і саме синтез цих двох джерел забезпечив створення самобутньої і оригінальної культури, філософської та політичної думки. Завданням студента є не лише перерахування окремих рис та основних ідей політичної думки епохи Відродження, а й творчий аналіз причин та джерел їх виникнення саме у той період і у такій формі.

Окрему увагу потрібно звернути на пізнє Відродження ХVІ-ХVІІ ст., на яке припадає виникнення ідей Реформації – широкого антифеодального та антикатолицького руху у Західній Європі. Студент повинен звернути увагу на погляди М. Лютера, Ж. Кальвіна, Ж. Бодена з приводу:

- проблем взаємовідносин духовної та світської влад;

- визначення кращої форми державного правління;

- взаємовідносин народу і світської влади.

Окремого аналізу потребує вчення про політику Н. Макіавеллі, зокрема його погляди на державу та причини її існування, політичну владу, ідеального правителя.

Докладно друге питання можна вивчити за підручниками:

1. Политология: Учебное пособие. /Под общ. ред. Г.Г. Шестопалова. – Дн-ск, 1998. – С.23-27.

2. Політологія: Підручник. /За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.45-58.

Для якісного розгляду третього питання зручно розподілити його на дві великі частини: політична думка Просвітництва та політичні погляди представників німецької класичної філософії.

Розгляд Просвітництва доцільно розпочати з його загальної характеристики як широкої соціально-політичної та філософської течії. Для більш докладного розгляду політичних поглядів просвітників доцільно виділити раннє англійське просвітництво ХVІІ ст. (Ф. Бекон, Дж. Локк, Т. Гоббс) та французьке Просвітництво ХVІІІ ст. (Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо) і дати окремо їх загальні характеристики, виділивши спільні та особливі риси кожного етапу.

Особливу увагу потрібно звернути на такі моменти як:

- теорії природного права та суспільного договору;

- трактування причин виникнення держави та мети її існування;

- форми державного правління та його ідеальна форма;

- теорія освіченого абсолютизму;

- теорія поділу влад та суперечки навколо неї.

Серед представників німецької класичної філософії потрібно в першу чергу виділити І. Канта, Й. Фіхте та Г. Гегеля, у працях яких вчення про державно-владні відносини набуло найповнішого виразу. Аналіз поглядів представників німецької класичної філософії доцільно проводити по вище названим позиціям, додатково звернувши увагу на досліджувану І. Кантом проблему міжнародних відносин.

Докладно третє питання можна вивчити за підручниками:

1. Политология: Учебное пособие. /Под общ. ред. Г.Г. Шестопалова. – Дн-ск, 1998. – С.27-32.

2. Політологія: Підручник. /За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.58-74.

Для якісної підготовки відповіді на останнє, четверте питання студент повинен чітко уявляти основні результати розвитку політичної думки у попередні періоди. Оскільки саме ці досягнення значною мірою сприяли тому, що на межі ХІХ-ХХ ст. відбувається становлення самостійної політичної науки.

Матеріал з цього питання доцільно розподілити за основними етапами еволюції сучасної політичної науки:

- становлення сучасної політичної науки (кінець ХІХ – кінець 40-х років ХХ ст.);

- активне розширення сфер політичних досліджень (кінець 40-х – друга половина 70-х рр. ХХ ст.);

- пошук нових парадигм розвитку політичної науки (середина 70-х рр. ХХ ст. до цього часу).

Така структура відповіді дозволить створити чітку картину процесу розвитку сучасної політичної думки, прослідкувати трансформації основних ідей та концепцій.

Докладно четверте питання можна вивчити за підручниками:

1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. – Л., 2002. – С.58-63.

2. Политология: Учебное пособие. /Под общ. ред. Г.Г. Шестопалова. – Дн-ск, 1998. – С.38-44.









Питання для обговорення



1. Якими були підходи античних мислителів до визначення найкращої форми держави?

2. Перелічіть форми правління, які виділяли античні мислителі.

3. Визначте теорії походження держави, які створили античні мислителі.

4. Якою бачив Платон ідеальну модель держави?

5. Хто першим розділив владу на три гілки?

6. Що розуміється під поняттям “політея”?

7. Яку форму державного правління вважали ідеальною давньоримські мислителі?

8. Як Цицерон визначав поняття “народ” та “держава”?

9. У яких реформах проявилась у Європі епоха Відродження?

10. Проти чого виступали лідери Реформації?

11. Які напрямки Реформації Ви можете назвати?

12. Які основні риси характеру необхідні ідеальному державному діячеві (за Н. Макіавеллі)?

13. Хто з англійських та французьких філософів відноситься до просвітників?

14. У чому зміст теорії суспільного договору та природного права?

15. Які причини виникнення держави називали просвітники?

16. Проаналізуйте погляди представників німецької класичної філософії на державу, форми правління.

17. Які точки зору висловлювали І. Кант і Г. Гегель на проблеми війни і миру?

18. На яких засадах будувався марксизм?

19. Які політичні концепції другої половини ХІХ ст. – 40-х років ХХ ст. Ви можете назвати?

20. Які основні риси політичних концепцій у післявоєнні роки?

21. У чому полягають особливості сучасних політичних концепцій?



Ключові терміни та поняття

Аристократія Лютеранство Брахманізм Олігархія Гуманізм Охлократія Даосизм Панство Демократія Просвітництво Кальвінізм Протестантизм

Питання для повторення



1. Дайте політичну, економічну та духовну характеристику античної доби.

2. Що є спільного, особливого та відмінного у Платона, Аристотеля і Цицерона?

3. Спробуйте пояснити особливості політичної думки у Середньовіччі.

4. Сформулюйте найхарактерніші ознаки епох Відродження і Реформації.

5. У чому велич Н. Макіавеллі?

6. Порівняйте політичне вчення Т. Гоббса та Дж. Локка

7. Назвіть найбільш характерні ознаки епохи Просвітництва.

8. Чому Ш. Монтеск’є і Ж.-Ж. Руссо є просинами політичної філософії епохи Просвітництва?

9. Дайте характеристику класичного марксизму.

10. Які нині найбільш популярні політичні концепції і в чому їх суть?



Тематика доповідей та рефератів



1. Політична думка та світоглядні ідеї Стародавнього Риму.

2. Політичні ідеї раннього християнства.

3. Н. Макіавеллі – засновник світської політичної науки.

4. Теорії державного суверенітету, природного права і суспільного договору.

5. Зародження класичного лібералізму (Дж. Локк).

6. Просвітництво: суть та причини виникнення.

7. І. Кант про правову державу, етичні основи політики.

8. Г. Гегель про співвідношення громадянського суспільства, держави і права.

9. Формування політології як самостійної галузі знань.

10. Основні школи та течії сучасної зарубіжної політології.

11. Концепція трансформації посткомуністичних суспільств З. Бжезінського.



Бібліографічний список



Обов’язкова література: 1; 3; 5; 7; 9; 11.

Додаткова література: 1; 2; 4; 13; 23; 24; 25; 29; 30; 32; 33; 34; 35; 38; 45; 46

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com