Перечень учебников |
Учебники онлайн |
|
|---|---|---|
10.2. Необхідність та сутність кредит. Роль кредиту в розвитку економікиКредит у ринковій економіці необхідний для: коливання потреб в обігових коштах суб?єктів ринку; виникнення потреби в створенні і відновленні основного капіталу. Завдяки капіталові зменшується час на задоволення господарських і особистих потреб. Кредит є опорою сучасного ринку, невід?ємним елементом ринкового розвитку. Кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності та добровільності. Основними ознаками відносин, що становлять сутність кредиту, є такі: - учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними: функціонувати на основі самодостатності та самоокупності; нести економічну відповідальність за своїми зобов'язаннями; - кредитні відносини є добровільними та рівноправними; - кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з приводу яких вони виникають. Кредитор залишається власником переданої в борг вартості, а позичальник одержує її лише у тимчасове розпорядження, після чого повинен повернути власникові; - кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв'язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей); - нееквівалентність кредитних відносин значно посилює в механізмі їх реалізації роль чинника платності, за яким позичальник повертає власникові більшу масу вартості, ніж сам одержує від нього; - кредитні відносини на мікроекономічному рівні є перервними, тобто після повернення одержаної в борг вартості і сплати процента вони перериваються. Проте на макроекономічному рівні кредитні відносини підтримуються безперервно як безперервний рух вартості в процесі суспільного відтворення; - безперервність та платність кредитних відносин визначають ще одну характерну їх рису - здатність забезпечувати зростання вільної вартості, тобто її капіталізацію. Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці наведені в табл.. 10.1[14]. Суб?єктами кредиту виступає кредитор і позичальник. Об?єкти кредиту – це грошові або матеріальні цінності, на які створюється кредитний договір. Кредит як економічне явище являє собою процес, що характеризується певним рухом елементів його структури (об'єкта і суб'єктів). Рух кредиту має свою визначеність у часі та в просторі, має свої специфічні закономірності і є ключовою ознакою кредиту як економічної категорії. Рух суб'єктів кредиту має ту особливість, що статус кредитора чи позичальника економічний суб'єкт набуває не назавжди, а систематично його змінює. Він періодично буває то позичальником, то кредитором залежно від особливостей руху його ресурсів (капіталу). Він також може бути одночасно і кредитором, і позичальником, або ні тим, ні другим з тих же причин. Для розуміння суті кредиту важливе значення має рух позиченої вартості відповідно до розвитку кредитних відносин між двома суб'єктами, тобто на мікрорівні. Рух капіталу в процесі відтворення на засадах кругообороту, що виражається формулою Г - Т...В...Т - Г', забезпечує послідовне проходження позиченою вартістю всіх стадій свого руху і повернення на висхідні позиції - до свого власника-кредитора. Цей рух позиченої вартості можна назвати відтворювальним і виразити формулою: (10.1) де ВВ - формування вільної вартості у кредиторів; НП - розміщення вільних коштів у позички; ОП - одержання додаткових коштів позичальником; ВП - використання позичальником одержаних коштів на свої потреби; ВК - вивільнення коштів з обороту позичальника; ПК - повернення позичальником коштів кредитору; ОК - одержання кредитором коштів, наданих у позичку. Виходячи з цієї формули, можна виділити такі етапи відтворювального руху кредиту: 1-а стадія - формування вільної вартості як джерела надання позичок (операція ВВ); 2-а стадія - розміщення вільної вартості в позичку (операції НП-ОП); 3-я стадія - використання позичальником коштів, одержаних у тимчасове розпорядження (операція ВП); 4-а стадія - вивільнення використаних позичальником коштів з його обороту або формування в нього доходів, достатніх для повернення позички (операція ВК); 5-а стадія - повернення позичальником вартості кредитору (операції ПК-ОК) та сплата процента. На цьому етапі завершується рух позиченої вартості і закінчуються відносини між кредитором і позичальником щодо даної позички. У русі кредиту можна виділити ще один аспект, пов'язаний з функціонуванням його на макроекономічному рівні. Мова йде про зміну маси кредитних ресурсів і кредитних вкладень у масштабах всієї економічної системи. Оскільки в сучасних умовах гроші мають кредитний характер, зміна маси кредитних ресурсів і кредитних вкладень безпосередньо впливає на динаміку пропозиції грошей і через неї - на загальну кон'юнктуру ринку і розвиток економіки. Особливостями кредиту, що відрізняють його від інших економічних категорій є: - позичальник, отримавши кредит, лише реалізує право тимчасового користування наданими коштами чи цінностями; - суб’єкти кредитних відносин здатні одночасно почергово виступати в ролі кредитора і позичальника; - позичальник, щоб отримувати позику, зобов’язаний пред’явити кредиторові економічні та юридичні гарантії повернення боргу; - характерною рисою кредиту є сплата процента за користування кредитними ресурсами. Основними, найбільш визнаними є такі принципи кредитування: - цільове призначення позички; - строковість передачі коштів кредитором позичальнику; - поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі; - забезпеченість позички; - платність користування позиченими коштами. Найповніше сутність категорії кредит проявляється у функціях, які він виконує. Сучасні економісти [13;14;30] відзначають три його основні функції: перерозподільчу, емісійну та контрольну. Перерозподільча функція кредиту полягає у перерозподілі за допомогою кредиту грошових капіталів між різними суб`єктами народного господарства на засадах повернення та платності. Ця функція проявляється як в процесі мобілізації тимчасово вільних грошових коштів суб`єктів господарювання, так і в процесі їх розміщення на ринку позичкового капіталу. Таким чином, за допомогою цієї функції відбувається своєрідне зосередження позичкового капіталу у найпріоритетніших сферах економічної діяльності. Емісійна функція кредиту полягає у можливості створення за рахунок кредиту додаткових засобів платежу. Особливого значення дана функція отримала при переході від використання реальних грошей до вводу кредитних засобів обігу. Будь-яка емісія грошей в обіг є результатом кредитної операції. Видача позики збільшує масу грошей в обігу, погашення кредиту її зменшує. Отже, в наслідок вмілого використання кредиту у рамках цієї функції, уряд отримує ефективний інструмент регулювання економіки. Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту з боку суб`єктів кредитної угоди. Отже, кредит значно посилює контрольні процеси у народному господарстві, підвищує ефективність використання коштів, стимулює процес розширеного відтворення. Отже, виходячи з суті кредиту та його функцій ми можемо визначити роль кредиту. У ринковій економіці роль кредиту найбільшою мірою проявляється у оптимізації пропорцій суспільного відтворення. Таким чином, за допомогою кредитного механізму досягається саморегуляція економічної системи, вирівнюється норма прибутку по різних галузях народного господарства тощо. Кредит сприяє концентрації та централізації капіталу. Надзвичайно важливою роль кредиту є у забезпеченні науково-технічного прогресу та обслуговуванні інноваційного процесу. Кредит є важливим джерелом фінансування капітальних вкладень. Кредитні відносини викликали появу кредитного механізму, що включає в себе принцип кредитування, кредитного планування і управління кредитом, умови і методи кредитування, способи його кількісного регулювання. Кредитна система – це база, на якій будуються всі економічні відносини у суспільстві, сукупність банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають їх у позику. Загалом кредитну систему країни можна виразити такою функціональною схемою, що наведена на рис.10.2 [14]. Інфраструктура кредитної системи – це комплекс нормативно-правового забезпечення, система захисту інтересів вкладників і кредитних установ, інформаційне забезпечення, наявність розрахункової мережі тощо. У сучасній ринковій економіці кредитна система відіграє важливу роль і постійно знаходиться в розвитку, який має основні напрямки: - посилення концентрації банківського капіталу, що становить ядро кредитної системи; - універсалізація діяльності кредитних установ; - зростання ролі держави в організації функціонування всієї кредитної системи. Нині в Україні сформовано лише одну складову кредитної системи – банківську. Інша ж її складова – сукупність кредитних відносин, здійснюваних банками та небанківськими кредитними організаціями, – перебуває в процесі становлення. Центральний і комерційні банки постійно прагнуть удосконалити організацію кредитних відносин в країні, принаймні усунути численні її недоліки. В Україні банківська система є найбільшим фінансовим посередником. З поміж інших фінансових інституцій (рис. 10.3), як-то інвестиційні фонди, кредитні спілки, пенсійні фонди, лізингові, страхові і трастові компанії, комерційні банки є найпотужнішими і найрозвинутішими. Рівень ризикованих кредитів за різними даними коливається від 24 до 42% кредитного портфелю банків. Характерними особливостями кредитів фізичним особам є те, що їх здебільшого надають у національній валюті (87,5%) та серед них відносно більше довгострокових (40,9%). Іноземні донорські кредитні лінії українським банкам були відкриті такими міжнародними фінансовими організаціями як Всесвітній банк, Німецько-український фонд, ЄБРР, Фонд “Євразія”. |
||
|
|
© uchebnik-online.com |