Перечень учебников |
Учебники онлайн |
|
|---|---|---|
2.6.6. Інформаційні та електронні послуги як динамізуючий чинник міжнародної економічної діяльностіВідтак нові технології у сфері послуг «зближують» їх виробників і споживачів, допомагають долати часові та географічні бар’єри для контактів, надають змогу розширювати міжнародні ринки збуту. Використання комп’ютерних систем та інформаційних мереж відкриває доступ як для виробників, так і для споживачів до безпрецедентного масиву інформації. Причому інформаційні послуги дають змогу в режимі реального часу контактувати з потенційними партнерами, оперативно формувати економічну стратегію, здійснювати торговельні і фінансові операції. За допомогою сучасних інформаційних мереж виникає можливість надавати навіть освітні та медичні послуги, інколи безвідносно національної належності сторін. Цю сферу інколи називають «новою економікою». Вона дедалі більше поширюється у світі, про що, зокрема, свідчить і постійне зростання витрат на технології. Лідером у цій сфері протягом останніх десятиліть ХХ ст. та на початку ХХІ ст. є США та інші провідні ринкові держави. У 1999—2001 рр. такі витрати західноєвропейців становили 200—250 млрд дол. Через механізми ринку інформаційних послуг і взагалі завдяки експлуатації інформаційного ресурсу створюється 50—60 % сукупного суспільного продукту індустріально розвинутих країн. Причому розвиток інформаційних технологій став динамізатором економічного зростання починаючи з кінця ХХ ст. Так, американська модель «нової» економіки відбулася як така саме завдяки інформаційним технологіям, що зумовили скорочення безробіття. Мало значення й поширення венчурних інвестицій. У сучасному світі лідерство на ринку інформаційних послуг зумовлюється лідерством у галузі інформаційних технологій, закріплюючи його. Все це дає змогу вигравати й боротьбу і за ресурси — фінансові, матеріальні і навіть людські. І справді, оскільки саме люди (фахівці) є головним носієм цього ресурсу, виїзд найкращих фахівців з бідніших країн до багатших ще більше посилює технологічний розрив. Фактично країна (а точніше — група країн, так званий «золотий мільярд») завдяки технологічно-інформаційному лідерству забезпечує перерозподіл ресурсів, практично — їх перелив до себе. І очевидно, що основним постачальником цих ресурсів розвиненим країнам стають усі інші, менш розвинуті країни, які не мають доступу до справді стратегічного виду ресурсів — інформаційно-технологічних. У країнах Західної Європи АТР (передусім в Японії, Кореї та на Тайвані) швидкими темпами зростає кількість користувачів Інтернету. Водночас і в багатьох інших країнах відбувається швидкий прогрес високотехнологічних галузей. Так, в Індії відбувалося щорічне зростання у сфері послуг з програмного забезпечення на 50—60 %. При цьому очікується, що саме такі країни, як Індія, Китай та інші держави Азії (незважаючи на відчутний дефіцит кадрів і традицій університетського технологічного навчання, у них значно нижчі, ніж у США та Західній Європі витрати на НДДКР), забезпечать у перших декадах ХХІ ст. «масовість» зростання користувачів послугами та провайдерів Інтернету і поширення характерних для «нової економіки» об’єктів високотехнологічного виробництва, засобів мобільного телефонного зв’язку. Удосконалення та диверсифікація електронних інструментів міжнародної торгівлі, а також їх ширше використання є предметом спільних зусиль урядових та комерційних структур країн Заходу. Уряди індустріально розвинутих країн, як і провідні корпорації, приділяють велику увагу розвиткові електронного бізнесу. Отже, під впливом науково-технічного прогресу, а також унаслідок цілеспрямованих зусиль на макро- та мікрорівнях відбувається подальше поширення електронної торгівлі, і лідером у цій сфері є Сполучені Штати. Згідно з деякими експертними оцінками, до 2003 р. обсяги продажу через Інтернет у США дорівнюватимуть 200 млрд дол. (в Японії аналогічний показник становитиме тільки 30 млрд дол.). Щоправда, загальний очікуваний показник електронної торгівлі між японськими компаніями Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості Японії на цю ж саму дату оцінює в 650 млрд дол., але і ця цифра більше ніж удвічі поступається очікуваному аналогічному американському показнику. Поширення електронних інструментів торгівлі значно знижує вартість витрат на взаємний пошук контрагентів — покупців та продавців товарів та послуг. Електронні мережі надають інформацію не тільки про наявні попит і пропозицію, ціни та технічні параметри продукції. Дедалі більшою мірою вони використовуються як інструмент укладання контрактів і розрахунків щодо них, а також сприяють подоланню технічних перешкод у торгівлі. Причому інформаційні послуги самі є окремою, причому дуже динамічною, статтею в номенклатурі міжнародних послуг. Електронізація та інформатизація сфери послуг, її абсолютне та співвідносне збільшення помітно впливають на структурну політику, міграційні тенденції. Під впливом пов’язаних з комп’ютеризацією інновацій відбувається перебудова усієї мережі фінансових ринків. Спочатку США, а потім країни Західної Європи, а також така традиційно «закрита» країна, як Японія, схиляються до розширеного використання кваліфікованої робочої сили з-за кордону, передусім молодих фахівців — випускників вищих навчальних закладів. Важливим виявом впливу з боку інформатизаційних та електронних послуг на характер міжнародного бізнесу є подальша концентрація виробництва у вигляді злиттів та поглинань, а також поширення венчурних проектів. Тільки по західноєвропейському регіону на початку ХХІ ст. загальний обсяг інвестицій капіталу в такі проекти перевищував 20 млрд дол. Збирання первісної інформації, її експертно-аналітична обробка, збереження й поширення на комерційній та некомерційній основі є предметом діяльності численних спеціалізованих організацій. Серед них — державні статистичні, науково-академічні заклади, консультаційно-дослідницькі фірми, асоціації виробників, торговельно-промислові палати, підрозділи комерційних структур. Сучасні комп’ютерні системи та телекомунікаційні мережі дають змогу як фізичним, так і юридичним особам отримувати з пізнавально-розважальними та комерційно-діловими цілями доступ до велетенських масивів інформації, різноманітних Інтернет-сайтів та автоматизованих баз даних. |
||
|
|
© uchebnik-online.com |