Перечень учебников |
Учебники онлайн |
|
|---|---|---|
4.5.2. Напрями співробітництва в рамках ЧЕС у контексті геополітичних альтернативПершим офіційним документом, який відобразив ці основні передумови торговельно-інвестиційної, коопераційної, валютно-фінансової взаємодії, стала Декларація про створення Організації Чорноморського економічного співробітництва від 25 червня 1992 р. У ній визначалися цілі ЧЕС відповідно до тодішніх уявлень та напрацювань щодо цілей та можливостей цього об’єднання. Зокрема, називалися такі сфери багатостороннього співробітництва та практичні завдання: • транспорт і комунікації, включаючи їх інфраструктуру; • інформатика; • обмін економічною та комерційною інформацією, включаючи статистичні дані; • стандартизація та сертифікація продукції; • енергетика; • видобуток та перероблення мінерально-сировинних ресурсів; • туризм; • сільське господарство та агропромислове виробництво; • ветеринарний і санітарний захист; • рекреація, охорона здоров’я та фармацевтика; • наука і технології. Розвиток практичних механізмів співробітництва поступово висував на порядок денний дедалі більше завдань, ініціатива постановки яких належала країнам, заінтересованим у конкретних проектах та у застосуванні конкретних інструментів взаємодії. Специфіка експортної орієнтації України зумовлює особливий інтерес нашої держави до торгівлі металургійною продукцією (чорними та деякими кольоровими металами), хімічними виробами (добривами, нафтохімічними продуктами тощо), агропромисловою продукцією (м’ясом та виробами з м’яса, цукром, рибою, напоями алкогольними та безалкогольними). В умовах нерозвинутості національної системи комерційної інформації велике значення для України має налагодження в чорноморському регіоні оперативного та ефективного поширення економічної інформації про товари, виробників та покупців, потенційних кооперантів, реципієнтів капіталів та інвесторів, створення сприятливих умов для бізнес-контактів. Географічне розташування як країн — партнерів по ЧЕС стосовно України, так і самої України об’єктивно зумовлює інтерес до транзитних перевезень вантажів. Адже через територію інших країн ЧЕС можуть провозитися продукти вітчизняного виробництва — чорні метали, титан, алюміній, інші кольорові метали, продукти харчування, хімічні товари, ряд видів машин та устаткування. У протилежному напрямі можуть ввозитися продукти, яких потребує вітчизняний ринок, зокрема енергоносії, машини та обладнання. У цьому зв’язку актуалізуються питання проходу танкерів протоками Босфор та Дарданелли, будівництва трубопроводів, шляхів сполучень тощо. Цілий спектр регулятивних завдань пов’язується з усуненням подвійного оподатковування, галузевими проектами сприяння торгівлі, страхуванням експортних контрактів. Умовою розвитку торгівлі є уніфікація режимів товарного обміну, взаємне визнання сертифікатів якості товарів, гармонізація стандартів (звичайно з урахуванням необхідності пристосовуватися до наявних міжнародних систем стандартів, і передусім прийнятої в ЄС), співробітництво між митними, стандартизаційними та статистичними відомствами країн ЧЕС. У рамках ЧЕС планується створення мережі спеціальних економічних зон, в яких країнами-учасницями надавалися б взаємні привілеї. Такі зони сприяли б взаємній відкритості економік, створювали кращі можливості для інвестицій до відповідних територій країн. Крім торгівлі, значну увагу ініціатори чорноморського співробітництва приділяють оптимізації системи руху капіталів. Так, за пропозицією України, в жовтні 1996 р. країнами ЧЕС було схвалено «Основні принципи інвестиційного співробітництва в ЧЕС». Інший аспект політики сприяння співробітництву — налагодження системи кредитно-фінансового обслуговування, яка б органічно вписувалася в міжнародний банківсько-кредитний механізм. Базовим інститутом тут є ЧБТР, який покликаний надавати допомогу під час реалізації експортно-імпортних, інвестиційних операцій, проектів розвитку інфраструктури країн — учасниць ЧЕС |
||
|
|
© uchebnik-online.com |