Перечень учебников |
Учебники онлайн |
|
|---|---|---|
6.2. Аналіз загальноекономічних показників розвитку регіонуЕкономічні та соціальні процеси, що відбуваються в регіонах можна оцінювати за трьома типами порівнянь: 1. історичним (сучасний і минулий стан регіону); 2. синхронним (сучасний стан регіонів і країни); 3. прогностичним (сьогодення і ймовірне майбутнє). Такі порівняння є дуже важливими, але вони недостатні для всебічного аналізу регіонального розвитку. Для більш детального аналізу необхідно розрізняти: – аналітичні показники економічного потенціалу; – показники рівня соціально-економічного розвитку. До показників економічного потенціалу відносяться: кількість населення, трудові ресурси, обсяги ВВП, національного доходу (НД), обсяги основного капіталу та інші. Всі ці показники характеризують розвиток продуктивних сил регіону, насамперед з кількісної сторони. На відміну від економічного потенціалу рівень соціально-економічного розвитку регіону може виражатися через обсяги виробництва і споживання ВВП, НД, матеріальних благ і послуг на душу населення, рівень продуктивності праці. Соціально-економічний розвиток регіону характеризує якісний стан суспільного виробництва, природних та людських ресурсів суспільства. Система показників основних загальноекономічних показників, які підлягають аналізу визначається програмами і планами розвитку господарства регіонів і країни в цілому і підлягають статистичному обліку. До складу цих показників включено найбільш вагомі, які дають уявлення про зміни рівня життя і соціального захисту населення, раціонального використання ресурсів (природних, трудових і фінансових), підвищення ефективності виробництва, темпів структурних перетворень в економіці та інші. З метою розкриття найважливіших тенденцій і проблем у розвитку господарських комплексів регіонів проводиться структурний аналіз стану соціально-економічної ситуації. Основна увага приділяється аналізу тих процесів, які негативно вплинули на ефективність виробництва у провідних галузях економіки і рівні життя населення. Також вказуються і позитивні тенденції, які відбуваються в регіонах у зв’язку з реформуванням економіки, розвитком підприємництва, виконанням програмних заходів Уряду та місцевих органів влади. Аналіз економічного потенціалу регіону, здійснюється за допомогою визначення загального рівня економічного розвитку і по компонентної оцінки окремих складових частин потенціалу і ступеню їх використання. До функціонального складу економічного потенціалу входять: природно екологічний, виробничий і трудовий (детальніше у розділі 6). Аналіз дає змогу визначити такі характеристики, як місткість розміщення ресурсів і виробництва, ефективність ресурсних обмежень, сприятливість регіону до інновацій. Аналіз економічного потенціалу має дати оцінку ступеню використання наявних ресурсів, інерцію економічного зростання і соціально-економічних параметрів. Під ступенем використання потенціалу розуміється рівень фактичного застосування потенційних можливостей регіону. Існують методи як статистичного так і експертного характеру, які дозволяють оцінити ступінь використання потенціалу без визначення абсолютного його значення. Застосування цих методів є достатньо широким, бо існують випадки, коли тільки таким чином і можна оцінити ступінь використання потенціалу регіону. Вся проблема полягає в тому, що економічний потенціал регіону, як і потенціал будь-якої іншої системи не має чітких кількісних критеріїв та інструментів виміру, тому дослідникам слід завчасно домовитися як і на основі яких критеріїв буде вимірюватися потенціал. Обов’язковою умовою тут є порівнянність результатів аналізу складових економічного потенціалу. При проведенні регіонального аналізу застосовуються наступні градації стану економічного потенціалу регіону: високий, середній і низький і ступені якісної оцінки використання потенціалу: використовується повністю та ефективно; використовується не повністю але ефективно; використовуються не повністю. Обмеженість його використання ресурсами відображається місткістю розміщення та ефективністю ресурсних обмежень. Місткість розміщення – це потенційна можливість додаткового створення на території регіону нових економічних об’єктів або розширення діючих. Для якісної її оцінки використовуються наступні градації: місткість невичерпана; рівноважний стан, місткість вичерпана, перенасичення регіонального комплексу. Обмеження за якимось ресурсом є ефективним (жорстким), якщо він лімітує подальше розширення економічної діяльності, тому використовуються наступні градації якісної оцінки стану ефективності ресурсних обмежень: ефективне; еластичне за даним обмеженням; рівноважний стан; неефективне. Ефективність ресурсних обмежень слід, перш за все, оцінювати за устаткуванням, потужностями, сировинними ресурсами, матеріальними, трудовими, фінансовими, корисними копалинами та іншими ресурсами. Об’єктом аналізу соціально-економічного розвитку регіонів, що проводиться з метою подальшого прогнозування, є, насамперед, система основних показників, які застосовуються для кількісної характеристики відтворювальних соціально-економічних процесів. Важливим показником соціально-економічного розвитку є структура господарства регіону, відповідність її суспільним потребам і регіональним природноекономічним ресурсам відтворення. Масштаби розвитку регіону в самому загальному вигляді характеризує показник національного багатства (НБ). Він відображає нагромаджені регіоном виробничі потужності, запаси і резерви матеріальних благ, основний капітал невиробничої сфери, особисте майно населення, залучені у виробництво природні ресурси. Національне багатство регіону аналізується за ряд років за наступною формою: Показники Роки Обсяг національного багатства, млн. грн. Всього: в т.ч. основний капітал з нього виробничий невиробничий Матеріальні обігові кошти Домашнє майно населення Також аналіз національного багатства слід проводити за матеріально-речовим складом і за формами власності (державна, кооперативна, приватна). Наступним етапом є розрахунок темпів зростання основних показників соціально-економічного розвитку регіону всього і на душу населення. Використовуються наступні показники: – ВВП регіону – Продукція промисловості – Виробництво засобів виробництва – Виробництво предметів споживання – Валова продукція сільського господарства – Вироблений НД – Спожитий НД – Фонд споживання – Реальні доходи населення – Капітальні вкладення в т.ч. за об’єктами виробничого і невиробничого призначення Далі визначаються у відсотках пропорції виробництва і невиробничої сфери в регіоні за наступними показниками: Чисельність зайнятих - всього 100% В тому числі: – матеріальне виробництво – невиробнича сфера Основний капітал – всього 100% В тому числі: – виробничий – невиробничий Капітальні вкладення - всього 100% В тому числі: – виробничі – невиробничі Національне багатство - всього 100% В тому числі: – фонд виробництва (сукупність засобів праці, запаси матеріальних обігових коштів і резерви виробничих фондів) – невиробничий фонд (основний невиробничий капітал і майно населення) Ресурси ВВП - всього 100% В тому числі: – фонд виробництва (сума фондів відшкодування і додаткового продукту, що використовується для виробничого нагромадження товарних запасів у роздрібній торгівлі); – ресурси споживання (сукупного особистого і суспільного споживання і частки додаткового продукту, призначеного для невиробничого нагромадження). Аналіз соціально-економічного розвитку регіону може бути кількісним та якісним. Основними показниками кількісного аналізу соціально-економічного розвитку є середньорічні відхилення показників, середньорічні темпи зростання, середньорічні темпи приросту. Методика розрахунку їх наступна: 1.Середньорічний абсолютний приріст ; де - абсолютне значення показника в останньому році періоду, що аналізується - абсолютне значення показника в базовому році. - кількість років в періоді, що аналізується. Можливим є використання і іншої формули: ; де - абсолютний приріст показника в кожному і-ому році порівняно з попередніми роками у визначеному періоді. 2.Середньорічний темп приросту ; де - абсолютні значення показника відповідно в останньому і базовому роках. 3.Середньорічний темп зростання % 4.Темп приросту ; або (в %); де - темп зростання заданий період, %. 4.Темп зростання ; % Якісний аналіз дає можливість визначити вплив окремих факторів на суспільний розвиток регіону в їх взаємозв’язку з показниками соціально-економічного розвитку. До факторів зростання фізичного обсягу ресурсів споживання відносяться: збільшення обсягів виробництва продукції у галузях; зміна темпів зростання виробництва; зміна матеріаломісткості виробництва; зміна питомої ваги втрат; зміна сальдо між територіальних економічних зв’язків, зміна ефективності нагромадження. На характер відтворювальних процесів в регіоні можуть вплинути зміна кількості населення, зростання чи падіння промислового і сільськогосподарського виробництва, тобто фактори, які дають уявлення про рівень життя населення. В результаті якісного аналізу визначаються причини, які викликали відповідні зміни в кількісних показниках (економічних, демографічних). Тому якісному аналізу підлягають насамперед структура господарства регіону за формами власності, галузева структура, структура населення і трудових ресурсів. Об’єктом якісного аналізу стають також показники середньорічних темпів економічного зростання з позицій оцінки ефективності економічної діяльності регіону |
||
|
|
© uchebnik-online.com |