Перечень учебников

Учебники онлайн

6.3. Аналіз динаміки і структури суспільного виробництва регіону

Відтворювальна структура регіонів і країни в цілому аналізується за показниками валового внутрішнього продукту регіону, національного доходу, співвідношення фонду нагромадження і фонду споживання у національному доході, виробленого і спожитого у регіоні національного доходу.

При відтворювальному аналізі за системою національних рахунків слід звертати увагу на три основні моменти:

1. співвідношення виробленого і спожитого в регіоні НД;

2. співвідношення фонду споживання і фонду нагромадження в НД;

3. співвідношення особистого і суспільного споживання у фонді споживання регіону.

При цьому використовуються наступні градації:

– перевищення споживання НД над його виробництвом, що означає ввезення НД в регіон;

– збалансованість виробництва і споживання НД в регіоні;

– перевищення виробництва НД над його споживанням, що означає вивезення НД з регіону.

Але треба дуже обережно відноситися до результатів таких розрахунків, внаслідок можливих досить таки значних викривлень реальних відтворювальних взаємозв’язків в показнику НД.

Оцінка співвідношення фондів споживання і нагромадження в НД (так звана норма нагромадження), а також частка особистого споживання у фонді споживання регіону може проводитися лише шляхом порівняння отриманих результатів з середнім по макрооегіону чи нормативним рівнем.

Оцінка співвідношення фонду нагромадження і фонду споживання в НД проводиться за наступною номінальною шкалою:

– гіпертрофія нагромадження (частка доходу нагромадження вище нормативної);

– збалансованість нагромадження і споживання (на рівні нормативного значення);

– гіпертрофія споживання (частка фонду нагромадження нижче нормативної).

В основі аналізу за СНР лежить показник ВВП регіону, як сумарна додана вартість, яка створена всіма господарюючими суб’єктами, розташованими в регіоні. ВВП регіону розраховується трьома методами:

1. сума доданої вартості всіх галузей і секторів економіки;

2. сума сукупних витрат населення, сукупних приватних інвестицій і сукупних витрат місцевих бюджетів і чистого експорту;

3. за джерелами формування, тобто сума заощаджень населення, сукупних витрат населення, податків з населення, соціальних трансфертів, нерозподіленого прибутку підприємств, податків підприємств та інвестицій підприємств.



Структура регіонального рахунку.

Схема 6.1.

Регіональний доход та інші статті Валовий регіональний продукт

Заощадження населення Споживчі витрати населення

Витрати населення Валові приватні інвестиції

Податки з населення Державні витрати в регіоні ______________________________

Всього доходи населення

Трансфертні платежі Чистий експорт

Нерозподілений прибуток підприємств

Податки з підприємств

_________________________________

Всього чистий регіональний продукт

Витрати підприємств на інвестиції

Валовий регіональний продукт Валовий регіональний продукт



Проведення такого аналізу має на меті визначення частки окремих складових у ВРП, та співставлення їх з нормативними значеннями. Як правило, в якості нормативного приймається середнє значення по країні чи макрорегіону.

Далі проводиться аналіз наступних співвідношень:

– частка заощаджень населення в його сукупних доходах;

– частка поточних витрат населення в його сукупних доходах;

– частка податків у сукупних доходах населення;

– частка доходів населення у ВРП;

– частка інвестицій у ВРП;

– частка податків з підприємств у ВРП;

– частка бюджетних витрат у спожитому ВРП;

– частка експорту у виробленому ВРП.

Наступним етапом є розрахунок співвідношення виробленого і спожитого в регіоні ВРП, як і при аналізі НД. Для цього індикатора застосовуються наступні градації якісного стану:

– перевищення ВРП виробленого над спожитим;

– збалансованість виробництва і споживання ВРП;

– перевищення спожитого ВРП над виробленим.

Більш детальний аналіз співвідношення виробленого і спожитого ВРП можна провести, використовуючи платіжний баланс (його сальдо). Сальдо регіонального платіжного балансу складається з сальдо торгівельного балансу, сальдо послуг і платежів, сальдо руху капіталів і сальдо руху готівкових грошей.

Сальдо торгівельного балансу розраховується способом аналогічним розрахунку чистого експорту (експорт мінус імпорт), воно може бути:

– активним, тобто експорт перевищує імпорт;

– нульовим, експорт дорівнює імпорту;

– пасивним, імпорт перевищує експорт.

На основі значення цього індикатора розрізняють регіони, які ввозять (або вивозять) ВРП і регіони збалансованого товарообміну.

Сальдо послуг і платежів враховує приплив чи відплив грошових коштів за рахунок туризму, сплати за транспортні і фінансові послуги, виплати відсотків, дивідендів, територіальних бюджетних трансфертів.

Витрати туристів та гостей регіону створюють приплив грошових коштів, і навпаки, витрати населення за межами регіону створюють їх відплив.

Різноманітні надходження коштів у вигляді дивідендів, відсотків за внесками підприємств і населення з інших регіонів і країн формують приплив фінансів у регіон. І, навпаки, різноманітні виплати дивідендів, відсотків, сплата послуг підприємствам і громадянам, які знаходяться в інших регіонах і країнах, викликають відплив фінансових ресурсів з регіону.

В результаті цього розрізняють:

– активне сальдо за послугами і платежами (приплив фінансових коштів у регіон);

– нульове сальдо;

– пасивне сальдо за послугами і платежами (відплив фінансових коштів з регіону).

Особливу увагу при аналізі фінансових ресурсів слід звертати на перерозподіл коштів через бюджет. До тепер переважна частина НД перерозподіляється через різні види бюджетів. Тому співставлення обсягів надходжень коштів до всіх видів бюджетів у регіон і витрат із всіх видів бюджетів в регіоні достатньо точно відображає приплив – відплив фінансових ресурсів, так званий показник сальдо бюджетних трансфертів. При його аналізі використовують наступні якісні градації:

– перерозподіл (вилучення) податкових надходжень з одного регіону для дотації інших (регіони – донори);

– нульове сальдо за бюджетними трансфертами;

– дотація регіональних бюджетів за рахунок коштів, вилучених в інших регіонах (регіони – реципієнти).

Сальдо руху капіталів враховує приплив і відплив капіталу з регіону. Якщо економіка одного регіону інвестується з інших регіонів, а також відбувається розміщення акцій і облігацій в інших регіонах і країнах, отримання з них позичок, то спостерігається приплив капіталу, якщо маємо зворотне становище – то спостерігається відплив капіталу з регіону. В цьому випадку використовуються аналогічні індикатори як і в сальдо руху капіталів.

Оцінка сальдо платіжного балансу в цілому передбачається за такими ж характеристиками: активне сальдо; нульове; пасивне сальдо.

Оцінка відтворювальної структури проводиться аналітичними методами на основі даних податкових служб, транспортної і фінансової статистики. На жаль, через недостатній розвиток перелічених служб скласти платіжний баланс складно, тому в ряді випадків прибігають до методу експертних оцінок

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com