Перечень учебников

Учебники онлайн

6.2. Аналіз загальноекономічних показників розвитку регіону

Для подальшої успішної перебудови управління економікою необхідно проаналізувати рівень регіонального розвитку регіонів на конкретний момент часу, їх стартову позицію.

Економічні та соціальні процеси, що відбуваються в регіонах можна оцінювати за трьома типами порівнянь:

1. історичним (сучасний і минулий стан регіону);

2. синхронним (сучасний стан регіонів і країни);

3. прогностичним (сьогодення і ймовірне майбутнє).

Такі порівняння є дуже важливими, але вони недостатні для всебічного аналізу регіонального розвитку.

Для більш детального аналізу необхідно розрізняти:

– аналітичні показники економічного потенціалу;

– показники рівня соціально-економічного розвитку.

До показників економічного потенціалу відносяться: кількість населення, трудові ресурси, обсяги ВВП, національного доходу (НД), обсяги основного капіталу та інші. Всі ці показники характеризують розвиток продуктивних сил регіону, насамперед з кількісної сторони.

На відміну від економічного потенціалу рівень соціально-економічного розвитку регіону може виражатися через обсяги виробництва і споживання ВВП, НД, матеріальних благ і послуг на душу населення, рівень продуктивності праці. Соціально-економічний розвиток регіону характеризує якісний стан суспільного виробництва, природних та людських ресурсів суспільства.

Система показників основних загальноекономічних показників, які підлягають аналізу визначається програмами і планами розвитку господарства регіонів і країни в цілому і підлягають статистичному обліку. До складу цих показників включено найбільш вагомі, які дають уявлення про зміни рівня життя і соціального захисту населення, раціонального використання ресурсів (природних, трудових і фінансових), підвищення ефективності виробництва, темпів структурних перетворень в економіці та інші.

З метою розкриття найважливіших тенденцій і проблем у розвитку господарських комплексів регіонів проводиться структурний аналіз стану соціально-економічної ситуації. Основна увага приділяється аналізу тих процесів, які негативно вплинули на ефективність виробництва у провідних галузях економіки і рівні життя населення. Також вказуються і позитивні тенденції, які відбуваються в регіонах у зв’язку з реформуванням економіки, розвитком підприємництва, виконанням програмних заходів Уряду та місцевих органів влади.

Аналіз економічного потенціалу регіону, здійснюється за допомогою визначення загального рівня економічного розвитку і по компонентної оцінки окремих складових частин потенціалу і ступеню їх використання. До функціонального складу економічного потенціалу входять: природно екологічний, виробничий і трудовий (детальніше у розділі 6).

Аналіз дає змогу визначити такі характеристики, як місткість розміщення ресурсів і виробництва, ефективність ресурсних обмежень, сприятливість регіону до інновацій.

Аналіз економічного потенціалу має дати оцінку ступеню використання наявних ресурсів, інерцію економічного зростання і соціально-економічних параметрів.

Під ступенем використання потенціалу розуміється рівень фактичного застосування потенційних можливостей регіону.

Існують методи як статистичного так і експертного характеру, які дозволяють оцінити ступінь використання потенціалу без визначення абсолютного його значення. Застосування цих методів є достатньо широким, бо існують випадки, коли тільки таким чином і можна оцінити ступінь використання потенціалу регіону. Вся проблема полягає в тому, що економічний потенціал регіону, як і потенціал будь-якої іншої системи не має чітких кількісних критеріїв та інструментів виміру, тому дослідникам слід завчасно домовитися як і на основі яких критеріїв буде вимірюватися потенціал. Обов’язковою умовою тут є порівнянність результатів аналізу складових економічного потенціалу.

При проведенні регіонального аналізу застосовуються наступні градації стану економічного потенціалу регіону: високий, середній і низький і ступені якісної оцінки використання потенціалу: використовується повністю та ефективно; використовується не повністю але ефективно; використовуються не повністю. Обмеженість його використання ресурсами відображається місткістю розміщення та ефективністю ресурсних обмежень.

Місткість розміщення – це потенційна можливість додаткового створення на території регіону нових економічних об’єктів або розширення діючих. Для якісної її оцінки використовуються наступні градації: місткість невичерпана; рівноважний стан, місткість вичерпана, перенасичення регіонального комплексу.

Обмеження за якимось ресурсом є ефективним (жорстким), якщо він лімітує подальше розширення економічної діяльності, тому використовуються наступні градації якісної оцінки стану ефективності ресурсних обмежень: ефективне; еластичне за даним обмеженням; рівноважний стан; неефективне.

Ефективність ресурсних обмежень слід, перш за все, оцінювати за устаткуванням, потужностями, сировинними ресурсами, матеріальними, трудовими, фінансовими, корисними копалинами та іншими ресурсами.

Об’єктом аналізу соціально-економічного розвитку регіонів, що проводиться з метою подальшого прогнозування, є, насамперед, система основних показників, які застосовуються для кількісної характеристики відтворювальних соціально-економічних процесів.

Важливим показником соціально-економічного розвитку є структура господарства регіону, відповідність її суспільним потребам і регіональним природноекономічним ресурсам відтворення.

Масштаби розвитку регіону в самому загальному вигляді характеризує показник національного багатства (НБ). Він відображає нагромаджені регіоном виробничі потужності, запаси і резерви матеріальних благ, основний капітал невиробничої сфери, особисте майно населення, залучені у виробництво природні ресурси.

Національне багатство регіону аналізується за ряд років за наступною формою:

Показники Роки

Обсяг національного багатства, млн. грн.

Всього:

в т.ч.

основний капітал

з нього

виробничий

невиробничий

Матеріальні обігові кошти

Домашнє майно населення

Також аналіз національного багатства слід проводити за матеріально-речовим складом і за формами власності (державна, кооперативна, приватна).

Наступним етапом є розрахунок темпів зростання основних показників соціально-економічного розвитку регіону всього і на душу населення. Використовуються наступні показники:

– ВВП регіону

– Продукція промисловості

– Виробництво засобів виробництва

– Виробництво предметів споживання

– Валова продукція сільського господарства

– Вироблений НД

– Спожитий НД

– Фонд споживання

– Реальні доходи населення

– Капітальні вкладення в т.ч. за об’єктами виробничого і невиробничого призначення

Далі визначаються у відсотках пропорції виробництва і невиробничої сфери в регіоні за наступними показниками:

Чисельність зайнятих - всього 100%

В тому числі:

– матеріальне виробництво

– невиробнича сфера

Основний капітал – всього 100%

В тому числі:

– виробничий

– невиробничий

Капітальні вкладення - всього 100%

В тому числі:

– виробничі

– невиробничі

Національне багатство - всього 100%

В тому числі:

– фонд виробництва (сукупність засобів праці, запаси матеріальних обігових коштів і резерви виробничих фондів)

– невиробничий фонд (основний невиробничий капітал і майно населення)

Ресурси ВВП - всього 100%

В тому числі:

– фонд виробництва (сума фондів відшкодування і додаткового продукту, що використовується для виробничого нагромадження товарних запасів у роздрібній торгівлі);

– ресурси споживання (сукупного особистого і суспільного споживання і частки додаткового продукту, призначеного для невиробничого нагромадження).

Аналіз соціально-економічного розвитку регіону може бути кількісним та якісним.

Основними показниками кількісного аналізу соціально-економічного розвитку є середньорічні відхилення показників, середньорічні темпи зростання, середньорічні темпи приросту.

Методика розрахунку їх наступна:

1.Середньорічний абсолютний приріст

; де

- абсолютне значення показника в останньому році періоду, що аналізується

- абсолютне значення показника в базовому році.

- кількість років в періоді, що аналізується.

Можливим є використання і іншої формули:

; де

- абсолютний приріст показника в кожному і-ому році порівняно з попередніми роками у визначеному періоді.

2.Середньорічний темп приросту

; де

- абсолютні значення показника відповідно в останньому і базовому роках.

3.Середньорічний темп зростання

%

4.Темп приросту

; або (в %); де

- темп зростання заданий період, %.

4.Темп зростання

; %

Якісний аналіз дає можливість визначити вплив окремих факторів на суспільний розвиток регіону в їх взаємозв’язку з показниками соціально-економічного розвитку. До факторів зростання фізичного обсягу ресурсів споживання відносяться: збільшення обсягів виробництва продукції у галузях; зміна темпів зростання виробництва; зміна матеріаломісткості виробництва; зміна питомої ваги втрат; зміна сальдо між територіальних економічних зв’язків, зміна ефективності нагромадження.

На характер відтворювальних процесів в регіоні можуть вплинути зміна кількості населення, зростання чи падіння промислового і сільськогосподарського виробництва, тобто фактори, які дають уявлення про рівень життя населення.

В результаті якісного аналізу визначаються причини, які викликали відповідні зміни в кількісних показниках (економічних, демографічних). Тому якісному аналізу підлягають насамперед структура господарства регіону за формами власності, галузева структура, структура населення і трудових ресурсів.

Об’єктом якісного аналізу стають також показники середньорічних темпів економічного зростання з позицій оцінки ефективності економічної діяльності регіону

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com