Перечень учебников

Учебники онлайн

5.4. Система показників прогнозних й програмних документів

Результати економічної діяльності в окремих регіонах безпосередньо впливають та обумовлюють рівень та темпи розвитку національної економіки в цілому. З цього випливає, що для характеристики, оцінки рівня та визначення перспектив розвитку національної економіки використання тільки системи макроекономічних показників є недостатнім. Вона має доповнюватись показниками, які відображають регіональні особливості її функціонування та розвитку. Для характеристики регіональних аспектів функціонування національної економіки застосовуються численні показники, зміст яких визначається цілями та завданнями державної регіональної політики та відповідними нормативними документами, що розробляються на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Показники розвитку регіональної економіки – це певні величини, критерії, рівні, індикатори, які дозволяють визначати її стан, зміни цього стану, здійснювати необхідні порівняння, а також аналіз та оцінку ефективності державної регіональної політики та її вплив на розвиток національної економіки в цілому, встановлювати параметри розвитку окремих регіонів.

В залежності від економічного змісту та функціонального призначення показники розвитку регіональної економіки прийнято поділяти на такі основні групи: натуральні та вартісні; кількісні та якісні; об`ємні та сітьові; абсолютні та відносні; обов’язкові (планові) та звітні (в основному статистичні); розрахункові, інформаційні.

Натуральні показники характеризують фізичні параметри певних відтворювальних процесів і використовуються для характеристики матеріально-речової структури виробництва. Вони вимірюються у таких одиницях як штуки, тони, метри та ін. Також можуть застосовуватись так звані умовно-натуральні показники (наприклад, тони умовного палива, шт. умовних банок), які розраховуються по продукції одного виду за допомогою використання перевідних коефіцієнтів. Оскільки натуральні показники дозволяють оцінювати лише окремі сторони відтворювальних процесів в економіці, сфера їх застосування доволі обмежена.

Найбільш поширеними є вартісні показники, які обчислюють у грошовому виразі (гривнях, доларах, євро). Вони дозволяють визначати сукупні результати економічної діяльності, характеризувати реально існуючі економічні пропорції, відстежувати темпи розвитку регіональної економіки. Вартісні показники можуть розраховуватись як у діючих (фактичних), так й у порівняних цінах.

Кількісні показники характеризують у числовому вимірі (у фізичних або грошових одиницях) безпосередні результати діяльності. Вони поділяються на об`ємні (обсяги виробництва продукції та послуг, перевезень пасажирів та вантажів, інвестицій, величина заробітної плати та ін.) та сітьові (розвиток мережі об’єктів соціального призначення – шкіл, закладів освіти, побутового обслуговування населення тощо).

Якісні показники відображають співвідношення між однорідними чи неоднорідними величинами, за допомогою яких характеризуються темпи змін в економічних процесах, ефективність виробництва, використання різних видів ресурсів та ін.

Необхідність використання абсолютних показників обумовлюється потребами визначення кількісних параметрів процесів і явищ та здійснення необхідних порівнянь при проведенні аналізу. Відносні показники (темпи зростання, зниження, приросту, питома вага та ін.) дозволяють визначити динаміку та структуру процесів, що відбуваються в регіональній економіці.

В залежності від потреб на регіональному рівні можуть застосовуватись й інші підходи до класифікації показників, які дозволяють виділяти трудові, кадрові, балансові, виробничі, соціальні, фінансові, порівняльні та інші показники. Але в будь – якому випадку показники розвитку регіональної економіки повинні являти собою систематизовану економічну інформацію, згруповану відповідно до поставлених цілей та завдань.

Розвиток регіональної економіки в сучасних умовах визначається системою прогнозних та програмних документів, до яких належать:

стратегії регіонального розвитку;

прогнози економічного і соціального розвитку регіонів (на середньо – та короткостроковий періоди);

програми економічного і соціального розвитку регіонів (на короткостроковий період).

Кожному з цих документів притаманна певна система показників, за допомогою якої відображаються основні параметри розвитку конкретного регіону.

Так, у регіональних стратегіях розвитку виділяють три групи показників, кожна з яких має своє призначення:

1 група - показники, що використовуються в описово-аналітичній частині регіональної стратегії розвитку. За їх допомогою здійснюється оцінка стану соціально-економічного розвитку конкретного регіону та описуються тенденції, що складаються в окремих її сферах. До показників цієї групи належать: показники, які дають загальне уявлення про регіон (площа, географічні дані, кількість адміністративно-територіальних утворень та органів місцевого самоврядування, загальна чисельність населення, в тому числі міського, сільського, кількість пенсіонерів); показники, що характеризують демографічні процеси в регіоні (рівень народжуваності, смертності на 1000 осіб населення, природний та міграційний рух населення, рівень “демографічного навантаження” працездатних непрацездатними особами та дітьми в розрахунку на 1000 працездатних; показники розвитку окремих галузей народногосподарського комплексу та соціальної сфери (промисловості, сільського господарства, капітального будівництва, торгівлі, освіти, науки та ін.); показники, що характеризують стан навколишнього природного середовища (рівень забрудненості атмосферного повітря, водних ресурсів та ін.), розвиток зовнішньоекономічних зв’язків регіону (обсяги експорту, імпорту продукції, в тому числі по окремих її видах), рівень інвестиційної привабливості регіону (обсяги та темпи зростання прямих іноземних інвестицій, питома вага прямих іноземних інвестицій в економіку регіону у загальному їх обсязі по Україні та ін.), стан ринку праці в регіоні (рівень безробіття, порівняння пропозиції та попиту на робочу силу, вартість робочої сили та ін.); показники, що характеризують рівень фінансового забезпечення регіону (питома вага власних доходів місцевих бюджетів в їх загальному обсязі, обсяг трансфертів та ін.), розвиток елементів ринкової інфраструктури (фінансово-кредитних установ та бірж), розвиток сфери малого підприємництва (за видами діяльності, формами власності, за місцем розташування).

2 група - показники, що використовуються у прогностичній частині регіональної стратегії розвитку. Вони призначені для характеристики орієнтирів майбутнього розвитку регіону. За допомогою показників цієї групи відображається декілька версій розвитку регіону у перспективному періоді («бачення майбутнього»), оцінюються сильні й слабкі сторони регіону, характеризуються його конкурентні переваги та обмеження розвитку, кількісно визначаються основні параметри розвитку регіону за окремими напрямками (окремі галузі народного господарства, соціальної сфери, ринкової інфраструктури). Майбутній стан регіону, згідно обраного сценарію розвитку, визначається системою показників, яка має деталізовано відображати рівень розвитку усіх компонентів (внутрішніх факторів) його територіально-господарського комплексу. У її складі виділяються наступні напрямки: природно-ресурсний, економічний, науково-технічний, трудовий, туристичний, просторово-економічний потенціали, стан оточуючого середовища, рівень природно-технічної безпеки. Перелік показників по кожному напрямку наведено у табл.5.2.

3 група - показники, за якими здійснюється моніторинг та оцінка ефективності реалізації стратегії. Моніторинг та оцінку ефективності реалізації Стратегії регіонального розвитку доцільно здійснювати за показниками, які відображають як загальні результати розвитку економіки регіону та її окремих галузей, так і зміни у його фінансовому стані, розвитку інфраструктури, демографічній ситуації та рівні життя і доходів населення. Ця група показників включає: валовий регіональний продукт (усього та в розрахунку на одну особу; індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту; кількість суб’єктів Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (в тому числі включених та виключених з нього протягом року); кількість підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності; кількість фізичних осіб, зайнятих підприємницької діяльністю; наявність основних засобів та рівень їх зносу; індекси промислової продукції; обсяги та індекси продукції сільського господарства; індекси виконаних будівельних робіт; індекси обороту роздрібної торгівлі; обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів у розрахунку на 1 гривню валової доданої вартості; чисельність населення на кінець року; коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту; середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників; індекси номінальної та реальної заробітної плати.

Здійснення моніторингу передбачає збір зазначених показників по конкретному регіону, їх періодичний аналіз та оцінку ефективності реалізації регіональної стратегії розвитку. Моніторинг проводиться на підставі даних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих виконавчих органів. Отримані результати у подальшому використовуються для внесення у розроблені стратегії розвитку регіонів необхідних коректив.

Прогнози економічного і соціального розвитку регіонів, які розробляються на середньо - та короткостроковий періоди, містять показники, які характеризують рівень соціально-економічного розвитку за попередній період, цілі, пріоритети та головні проблеми розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці; стан використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, екологічну ситуацію; тенденції розвитку економіки у прогнозному періоді.

Узагальнюючим показником економічного і соціального розвитку регіону є валовий регіональний продукт (ВРП). В основу його визначення покладено виробничий метод. ВРП регіону складається із суми валових доданих вартостей всіх видів економічної діяльності, скорегований на величину непрямо вимірюваних послуг фінансового посередництва та податків, за виключенням субсидій на продукти.

Показники прогнозних документів групуються в окремі розділи та за своїм змістом вони відповідають зазначеним вище показникам стратегій регіонального розвитку. У разі виникнення необхідності, з метою обґрунтування управлінських рішень щодо перспектив розвитку економіки регіону, може здійснюватись їх більш глибока деталізація.

До переліку основних показників програм економічного і соціального розвитку регіонів на відповідний рік належать показники, які характеризують тенденції та темпи розвитку виробничої та соціальної сфери регіону, а також рівень зайнятості та доходів населення у плановому періоді. До них належать: темп росту обсягів промислового виробництва (у порівняних цінах); обсяг реалізованої промислової продукції у відпускних цінах підприємств; кількість малих підприємств; частка продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої малими підприємствами у загальному обсязі реалізації; валова продукція сільського господарства по всіх категоріях господарств (усього та у розрахунку на 1 особу); обсяг інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) за рахунок усіх джерел фінансування; обсяг прямих іноземних інвестицій; обсяги та темпи зростання (зниження) роздрібного товарообігу; обсяг експорту, імпорту; кількість лікарняних закладів; кількість лікарняних ліжок, в тому числі на 10000 чол. населення; кількість загальноосвітніх навчальних закладів та учнів у них; кількість дитячих дошкільних закладів та дітей у них; введення в експлуатацію об’єктів соціальної сфери за рахунок усіх джерел фінансування (загальної площі житла, у тому числі за кошти підприємств та організацій усіх форм власності та населення у порядку пайової участі (багатоквартирні будинки); закладів освіти, охорони здоров`я, культури); ремонт автомобільних доріг загального користування; середньорічна чисельність наявного населення; чисельність економічно активного та зайнятого населення у віці 15-70 років; рівень безробіття населення, визначеного за методологією МОП, у віці 15-70 років, у % до економічно активного населення відповідної вікової групи; кількість створених нових робочих місць; наявний доход на 1 особу населення; середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника.

Головною вимогою до показників розвитку регіональної економіки, які містяться у розглянутих вище документах, є необхідність встановлення взаємозв’язку між показниками на всіх рівнях управління, єдність їх змісту та взаємодоповнюваність, конкретність та точність відображення процесів та явищ, створення єдиної системи класифікації показників, їх шифрування, що дає можливість здійснювати комп’ютерну обробку відповідних масивів інформації.

< Назад   Вперед >

Содержание
 
© uchebnik-online.com