Перечень учебников |
Учебники онлайн |
|
|---|---|---|
Регіональні дисбаланси та основні загрози стабільності регіонального розвиткуДисбаланси соціально-економічного розвитку регіонів , посилені кризою ? територіально-галузева розбалансованість економіки (індустріальні “регіони–локомотиви”; “проблемні” аграрні регіони; депресивні “периферійні” території); ? дисбаланси у сфері зовнішньоторговельної діяльності регіонів; ? неефективна структура інвестиційної та будівельної діяльності; ? диспропорційний характер соціально-трудових відносин, диференціація якості людського капіталу. Головна причина збереження дисбалансів регіонального розвитку – домінування екстенсивного типу господарювання. Асиметричність посилює невизначеність перспектив економічної динаміки регіонального розвитку у середньо- та довгостроковій перспективі. Наслідки кризового періоду для економіки регіонів ? зростання диспропорційності соціально-економічного розвитку регіонів; ? локалізація центрів економічного зростання у промислових містах, фінансових і транспортних центрах, посилення проявів «периферійності» розвитку; ? посилення залежності економіки індустріально розвинених та старопромислових регіонів від коливань світової кон’юнктури на сировинні групи товарів та напівфабрикати; ? триваюче зниження інтенсивності міжрегіональних господарських зв’язків, скорочення ємності регіональних ринків; ? загострення проблем на регіональних ринках праці; зростання розривів у показниках доходів населення, зниження показників рівня та якості життя; ? подальший занепад транспортної інфраструктури, низька ефективність транспортно-логістичних схем та зв’язків на регіональному рівні; ? посилення неспроможності більшості громад та регіонів самостійно фінансувати власний розвиток. ? Ризики та загрози регіонального розвитку у післякризовий період ? збереження практики «ручного управління» регіональним розвитком, втручання держави у сферу компетенції місцевого самоврядування; ? неефективність дотаційних та субвенційних механізмів подолання соціально-економічної відсталості територій; ? різні темпи післякризового відновлення економіки регіонів, переважання екстенсивних чинників зростання; ? високий рівень енергетичної залежності локального виробництва, відсутність структурно-інноваційних зрушень; ? посилення експортної орієнтації промислового виробництва, домінування в експорті енергоємної продукції та продукції з низьким рівнем переробки. Україна потребує нової регіональної політики, орієнтованої на раціоналізацію відносин «центр – регіони» та максимальне сприяння освоєнню і використанню власного економічного потенціалу регіонів |
||
|
|
© uchebnik-online.com |